Мистецтво, народжене війною: вимір, втілення та трансформації

Перед тим, як перейти до умовного позначення видів мистецтва під час війни, слід все ж збагнути, що культура та  мистецтво – це різні, але взаємопов’язані поняття. Заглиблюватися в теорії ми будемо в наступних публікаціях, для чого і створюємо цю рубрику, а зараз основне: уявіть собі, що таке візія, а що таке місія.

Коли ми говоримо про візію, то точно собі уявляємо певну мрію і дії для її досягнення. Візія – бачення нашого майбутнього, місія –  шлях, який ми долаємо для досягнення цієї мрії – наше сьогодення. Якщо виходити з цієї логіки, то можна одразу зрозуміти, що культура – це комплексні та глобальні процеси, сформовані великим пролонгованим періодом часу, мистецтво ж – це і є ті самі процеси, які відбуваються в певних проміжках цього періоду і формують саме поняття «культура». Зараз ми є свідками народження мистецтва під час війни, що далі закріпиться в нашій культурі і увійде в історію.

Керівник: Ірина Захарчук
Статус: Куратор

«Наше мистецтво, що народилось протягом війни, буде говорити за нас довше, ніж ми живемо. Тому наше завдання сьогодні фіксувати все, збирати в одному місці і передавати далі – світу”, — написав 26 липня у своєму фейсбуці Міністр культури Олександр Ткаченко, анонсував разом з пресслужбою Міністерства культури та інформаційної політики запуск медіатеки мистецтва, що з‘явилося на світ після 24 лютого 2022 р. Таким чином, мистецтво часів війни офіційно почало існувати.

Функціонування творчої сфери під час війни – це окрема форма життя в суспільстві, місією якої є говорити мовою почуттів.

Не є секретом, що не всі види творчості є зрозумілими від першого знайомства з ними, проте епохальні події, що його супроводжують, роблять людину учасником цих подій та тригерять її почуття. На що, власне, і покликане саме мистецтво. В різний період трансляція почуттів різнилася символізмом, притаманним для свого часу. Для того, щоб приховати свою думку від політичних переслідувань, наприклад, митці доби Ренесансу використовували пентіменто (від італ.) – приховані знаки, що досі трактуються дослідниками. За подібними символами інколи стоять справжні історії супротиву режимам, що не знали відвертої свободи слова, а мусили це приховувати в своїх творах. Художники завжди відчувають зміни гостріше за інших, і можуть сформулювати сенси там, де інші тільки починають підбирати слова.

Синтезія від побаченого/почутого твору, народженого під впливом війни в рази дужча за естетичні прояви почуттів. Для цих речей не потрібно спеціальних досліджень: кожен, хто був очевидцем сильних напружених подій, сприймає їх трансформацію на психологічному і підсвідомому рівні органів чуття.  Простіше кажучи, коли ви споглядаєте сюжет картини, а натомість уявляєте супроводжуючу мелодію, чи бачите колір, але відчуваєте його смак, чуєте знайомий запах і пригадуєте відчуття, які відчували, коли вперше його побачили .

Отже, синтезія  від грец. synaesthesis — одночасне відчуття – продукування сенсорної реакції одного з органів чуттів, що стимулює інший орган чуття або поєднання одночасно різних, іноді далеких асоціацій. Коли ми дивимося на документальні фото на виставці чи дитячі малюнки, що зображають події війни, ми відчуваємо часткову емпатію на рівні органів чуття, чи не так?

Мистецтво, яке нам відоме з часів античності чи Середньовіччя, Відродження, Раньомодерної доби чи доби Новітньої історії, мистецтво, яке ми ми так любимо і яким захоплюємося – продукт воєнних часів, які змінювалися мирними; політичних союзів, які породжували синтез та нашарування різних культур, трансформуючись в окремі види мистецтва; настроїв суспільства, рухи супротиву, революції – всі події в історії не лише документуються сухими фактами – всю вікову спадщину ми можемо побачити через творчість, яка в наш час має можливості існувати в множинних варіаціях.

Саме мистецький продукт дає зрозуміти чим жила та чи інша епоха: лицарські обладунки, коштовності ЇЇ Величності, технічні винаходи… Війна для українського суспільства стала каталізатором і розривом шаблону радянського і пострадянської людини. Коли на Сході і Півдні воїни ідуть в атаку і вигризають кожен клаптик нашої землі, за їх спинами ми не лишаємось труситися від страху – ми живемо, розвиваємось, самовисловлюємось і цьому допомагає творчість- і це вже є мистецтвом.

Перед тим, як перейти до умовного позначення видів мистецтва під час війни, слід все ж збагнути, що культура та  мистецтво – це різні, але взаємопов’язані поняття. Заглиблюватися в теорії ми будемо в наступних публікаціях, для чого і створюємо цю рубрику, а зараз основне: уявіть собі, що таке візія, а що таке місія.

Коли ми говоримо про візію, то точно собі уявляємо певну мрію і дії для її досягнення. Візія – бачення нашого майбутнього, місія –  шлях, який ми долаємо для досягнення цієї мрії – наше сьогодення. Якщо виходити з цієї логіки, то можна одразу зрозуміти, що культура – це комплексні та глобальні процеси, сформовані великим пролонгованим періодом часу, мистецтво ж – це і є ті самі процеси, які відбуваються в певних проміжках цього періоду і формують саме поняття «культура». Зараз ми є свідками народження мистецтва під час війни, що далі закріпиться в нашій культурі і увійде в історію.

Минуле століття дало нам такі поняття, як «довоєнне мистецтво» та «повоєнне мистецтво». В світі наукових досліджень його чітко розрізняють на контрастних змінах світогляду і гуманістичних цінностей суспільства: тривала окупація під час двох Світових воєн деформувала духовне життя  України, послабила гуманістичні ідеали, посилила жорстокість і безправ’я, не лише завдала небаченої шкоди матеріальній базі культури, а й забрала життя тисяч учених, викладачів, учителів, культурно-освітніх працівників, діячів літератури і мистецтва. Певна циклічність відбувається і зараз, проте зі своїми особливостями. Війну ми зараз маємо локальну, не світову. Більшість території України знаходиться не в зоні активних бойових дій, тому українські культурні діячі можуть все ж з певною свободою презентувати свою творчість для широкого загалу і отримувати потужний емоційних фітбек далеко за межами України.

Якщо підійти до систематики та поділу на види, то поки цей період не завершиться і не буде витриманий часом, ми не можемо давати чітких означень, бо не маємо конкретних рамок, які можемо оцінювати. Війна може тривати в різних стадіях і проявів в мистецтві може бути ще безліч.

Для початку можна вирізнити, власне українське мистецтво під час війни та мистецтво про війну в Україні. Адже багато іноземних митців, такі як Гаррі Пірс, Кароліс Страутнекас, Ден Бартон; музиканти Pink Floyd, Maneskin, Metallica, Біллі Айліш, Ед Ширан; голівудські актори підтримують Україну та використовують воєнні сюжети  у своїй творчій діяльності в силу актуальності подій. Поміж цього умовного поділу все ж існує велика відмінність: автори, які чули відлуння подій і автори, які безпосередньо живуть в цих подіях. Це означає, що емоційний зріз і кут зору буде різнитися. В наступних публікаціях ми ширше розглянемо ці особливості.

А зараз спробуємо підійти до різновидів (умовних), які мають місце бути:

  • Зображальне мистецтво – безпосередньо класика жанру, здебільшого – це живопис, ілюстрації, дитячі малюнки, мурали, меми, шаржі…Активно в цьому просторі ще з 2014 року почали працювати такі українські художники, як Аліса Гоц, Олексій Сай, Денис Мінін, Світлана Гавриленко, Ігор Гусєв, Олександр Барболін, Микита Кадан, Леся Хоменко. Велику популярність зараз мають комікси, що створюються за образами героїчності воїнів ЗСУ, проте вони можуть бути і гібридним підвидом як і зображальної творчості, так і літератури.

 

Олексій Сай. Без назви

 

Олексій Сай. Без назви

 

Олексій Сай. Без назви

 

 

Олександр Барболін. Red cross

 

 

Ігор Гора. Цифровий колаж. Без назви

 

Ігор Гора. Цифровий колаж. Без назви

 

Аліса Гоц. Літографія на камені.

 

Ігор Гусєв. З серії: 3 Word War
  • Фотографія. За останні десятиліття  може вважатися окремим видом мистецтва, що неодноразово це доводила, хоч і є підвидом зображальної творчості. Фото Єфрема Лукацького, Михайла Палінчака, Мстислав Сернов, Юлія Кочетова, Макса Левіна, який загинув на початку квітня від ворожої кулі, були на міжнародних виставках ще з часів Майдану.
Єфрем Лукацький

 

Єфрем Лукацький

 

Макс Левін

 

Макс Левін

 

        

Михайло Палінчак

  • Інтерактивне мистецтво, яке передбачає взаємодію з аудиторією та участь її в діях: інсталяції, перформанси, хепенінги та ін.

 

  • Музичне мистецтво стало активною фазою заклику до дії. Знамениті треки з 2014 р. Джамали, Сергія Жадана, Океану Ельзи, Kozak Sistem, Go-A продовжують традицію нової хвилі української музики. Концерти зірок, які проводяться в метро, покликані відволікти публіку від стресовості та піднімати патріотичний дух, вони стали потужним волонтерським прийомом збору коштів на потреби ЗСУ та потерпілих.

 

  • Література. Поезія війни стала відомою ще з часів Революції Гідності. Прозу таких письменників, як Сергій Жадан, Костянтин Чабала, поетеси Любові Якимчук кладуть на музику та пишуть за ними сценарії до фільмів.

        

  • Кінематографія – чи не основний чинник впливу на свідомість соціуму та транслювання реалій війни на екрани. Найбільш відомі стрічки, як «Кіборги», « Снайпер»,  «Додому», «Наші котики», «Анлантида», «Зима у вогні» нікого не залишили байдужими.

 

 

 

 

 

  • Мода. Стиль, що втілився в кольорових гамах, принтових рішеннях, аксесуарах у вигляді елементів національної культури стане чи не просто одним з найцікавіших відкриттів творчості, а й зверне увагу до самобутності українських традицій. Зараз ми маємо змогу бачити активний поштовх до самовираження в гардеробі, чи не кожного українця. Колаборації українських дизайнерів зі світовими брендами виводить тенденції моди на новий рівень.

 

 

Світлана Бевза. Аксесуари «Колосок», «Ой, у лузі червона калина…»

 

Звісно, нетрадиційні підвиди мистецтва, як от кондитерська випічка «Боріс Джонсок» від кав‘ярні «Завертайло» – це також події, які втілились в площину творчості і мають право на життя. З кожним днем їх більше і відслідковувати їх дедалі цікавіше.

Тістечко з Київської кав‘ярні «Завертайло»

 

 

Наукові звершення під час воєнного стану – це окрема площина для висвітлення, тому схрещувати єдинорога з носорогом ми не станемо. Нашою метою є подати інформацію ілюстративно, систематично, що буде зрозуміло для звичайного людського ока.

Тому, гоу на поклик мистецтва, і ми, як очевидці подій, здатні дослідити синтезію власних відчуттів краще, ніж будь-хто інший: через біль, щастя, безпорадність, піднесення – зараз це лише наше завдання і з цього ми вийдемо ще сильнішими!