Битва за Україну. Місце спротиву – Авдіївка – Володимир Грабінський

Володимир Грабінський
Історик, вчитель історії, аспірант УДУ імені М.П. Драгоманова, спеціальність "Історія та археологія". Коло наукових інтересів: військова історія, соціальна історія та популяризація історії.
Розділ статті: Війна

Україна, мальовничий та гостинний край для всіх, хто готовий працювати, жити, творити і розвиватися. Країна можливостей, повна загадок та таємниць, принад і веселощів, потужна держава, що налічує багатовікову історію та закохує у себе з першого погляду.

Та, власне, є одна проблема, що затьмарює мирне, сповнене надій життя – хворий сусід, який заздрісно позирає на цей край з-за паркану, мріючи урвати собі шматочок родючих земель. Саме честолюбні мрії маленького царька вкупі з безжальною машиною пропаганди прислали орди «зомбі» плюндрувати наш край.

Дев’ять довгих років Україна опалена вогнем війни. Колись квітучий край перетворився на пошрамовану снарядами пустелю, де ледь жевріє життя та лише титани-захисники боронять цивілізований світ від навали диких ординців. Дев’ять років смутку, дев’ять років надії, дев’ять років боротьби та героїчного протистояння патріотів, що продовжують чин своїх пращурів, знищуючи ворога, заради спокійного життя під мирним небом своєї країни.

Вже дев’ятий рік як територія України перетворилася на криваве поле бою. Від самого початку вторгнення одним з пунктів протистоянь стало місто Авдіївка. Чому саме цей населений пункт займає таке важливе значення в планах російських загарбників? Щоб відповісти на це запитання, пропоную трохи детальніше познайомитися з цим містом.

Авдіївка – населений пункт, що розташований в Україні у північно-східній частині Донецької області. Місто має багатий промисловий потенціал, зокрема славиться своєю вугільною промисловістю, хімічною та металургійною галузями. Крім того, Авдіївка знаходиться на перетині важливих залізничних маршрутів, відповідно в місті також розвинена транспортна інфраструктура.

Варто зазначити, що в Авдіївці розташований найбільший в Європі коксохімічний завод, який займається виробництвом доменного коксу та ще понад 31 виду продукції. На жаль, з початком бойових дій, Авдіївський коксохімічний завод зазнав численних ракетних атак, що призвели до серйозних руйнувань та загибелі персоналу і мирних жителів.

Джерело: http://surl.li/mhzri

Виходячи з вищезазначеної інформації, російські війська переслідують декілька цілей, продовжуючи штурмувати це місто:

  • Контроль важливих залізничних та автомобільних шляхів для налагодження логістичних маршрутів;
  • Використати промисловий потенціал міста, забезпечуючи собі ресурсну базу та обмежуючи запаси і виробничий потенціал України;
  • Відкрити шлях до захоплення Донецької і Луганської областей (як бачимо після подій 24 лютого 2022 року);
  • Деморалізація сил оборони та населення України й ідеологічна пропаганда потужності російської армії.

Як розвивалися події біля Авдіївки на початку російської агресії у 2014 році? Після анексії Криму в 2014 році схід України став ареною військового протистояння між українськими військами та проросійськими силами, що вимагали відновлення незалежності частини Донецької та Луганської областей. Ключове положення у протистояннях займала Авдіївка, як стратегічний вузол, який контролював важливі шляхи сполучення в цьому районі.

Враховуючи ситуацію, що склалася на момент 2014 року, Авдіївка опинилася під контролем російських угруповань. Операція зі звільнення Авдіївки розпочалася 28 липня 2014 року, внаслідок злагоджених дій місто опинилося під контролем Збройних сил України.

Період вересня – листопада 2014 року пройшов у безуспішних спробах штурму міста з боку сепаратистів та потужних обстрілах за допомогою артилерії. Результатом обстрілів стали численні руйнування та втрати серед цивільного населення. Було відсутнє сполучення транспортних шляхів, водопостачання, обігрів, закрилися школи, банківські установи та деякі адміністративні будівлі. Місто опинилося в ізоляції та на межі гуманітарної катастрофи, проте українські захисники також «не лишилися в боргу» та проводили ґрунтовну артпідготовку по позиціях терористів на околицях міста. В період листопада – грудня 2014 року українські артилеристи нанесли удари по місцях дислокації сепаратистів, завдавши значних втрат в живій силі та техніці (зробивши русню хорошою до того, як це стало мейнстрімом).

До січня 2015 року увага сепаратистських угруповань була сконцентрована на боях за Донецький аеропорт (героїчна сторінка сучасної військової історії України!), тому на Авдіївському напрямку продовжувалися артилерійські дуелі, завдаючи руйнувань місту та втрат серед цивільного населення. Зі свого боку ЗСУ проводили заходи з оборони та утримання позицій, зокрема завдаючи ударів по позиціях ворога та навіть захоплюючи трофейну техніку.

В квітні 2015 року сепаратисти спробували почати штурм, проте українські бійці були готові до такого розвитку подій і утримали свої позиції. У травні 2015 під артилерійський вогонь потрапив Авдіївський коксохімічний завод, внаслідок чого загинуло декілька працівників.

Ситуація навколо Авдіївки почала загострюватися в кінці 2015 – початку 2016 років, коли сепаратисти почали стягувати свої сили та укріплюватися в районі Ясинуватської розв’язки, намагаючись відбити промзону.

Авдіївська промзона з висоти пташиного польоту. Джерело:Depo.ua

Для сепаратистів Авдіївська промзона мала велике стратегічне значення. Вона включала в себе важливі промислові об’єкти, такі як вугільні шахти, коксохімічний завод та інші виробництва. Утримання цих об’єктів дозволяло контролювати економічний потенціал регіону. Ситуація ускладнювалася тим, що укріплених позицій українських бійців у промзоні не було, чим користувалися сепаратисти, організовуючи  ДРГ, що підбиралися до міста і завдавали ударів по позиціях ЗСУ та цивільному населенню.

Саме в цей період почалися запеклі бої за Авдіївську промзону. Прагнучи вибити українських захисників, окупанти не гребували застосовувати озброєння, що було заборонено Мінськими угодами (як побачимо далі, це стане звичною практикою окупаційних військ у російсько-українській війні).

Внаслідок тяжких боїв та втрат 28 березня ЗСУ повернули втрачені позиції та закріпилися в промзоні і навколишніх висотах. Впродовж березня-квітня продовжували точиться бої під Авдіївкою, титанічними зусиллями українські бійці втримали позиції та продовжили нищити окупантів.

Отримавши відсіч, сепаратисти знову повернулися до тактики обстрілу мінометним та артилерійським вогнем. Періодично окупанти намагалися розпочати штурмові дії та всі спроби були невдалими.

На початку 2017 року сепаратисти на тлі мирних угод спробували влаштувати провокацію з метою звинуватити українську сторону у порушені мирних домовленостей. «Акція» розпочалася з обстрілів мінометами та стрілецькою зброєю, за декілька годин бойовики розпочали штурм. Відбивши напад, ЗСУ перейшли в контратаку і 29 січня 2017 року зайняли стратегічно важливий опорний пункт Алмаз-2, що знаходився поблизу важливих шляхів сполучення.

Авдіївка на карті 2017 року. Синім кольором показано позиції українських захисників, червоним- окупаційних формувань. Джерело: http://surl.li/mhztm

Період 2018-2021 року пройшов у обстрілах території міста та марних спробах сепаратистів зайняти Авдіївку. Маємо пам’ятати, що за рядками тексту та статистичною інформацією про ці події стоять життя бійців, що віддали найдорожче для захисту нашої країни. Будьмо вдячними нашим героям!

24 лютого 2022 року російських збройні сили розпочинають повномасштабне вторгнення на територію України. Одночасно з ракетними ударами, що були завдані по території України, окупанти проводять наступальні дії у трьох напрямках. Попри певний хаос та шалений натиск російських військ Силам оборони України вдалося втримати окупанта, дати гідну відсіч та розпочати боротьбу за звільнення своєї держави.

Карта повномасштабного вторгнення російських збройних сил станом на 11 березня 2022 року

З початком повномасштабного вторгнення бойові дії біля Авдіївки спалахнули з новою силою. В період лютого-квітня по місту були завдані ракетні удари, зокрема мішенню окупантів знову став коксохімічний завод. Вже 18 квітня окупанти поновили наступальні дії на сході України, завдавши артилерійських ударів по Авдіївці та розпочали підготовку до штурму міста.

Серед іншого, було зафіксовано використання російськими військами снарядів з білим фосфором та термобаричної зброї. Варто зазначити, що використання такої зброї заборонено Конвенцією ООН «Про певні види звичайних озброєнь» (т. зв. «Конвенцією про негуманну зброю»). Відповідно до тексту останньої заборонено використовувати фосфорні боєприпаси на території міста. Та як бачимо, заборони діють лише у цивілізованих країнах, а російські збройні сили продовжують використовувати будь-які засоби для ведення бойових дій.

Застосування снарядів з білим фосфором по Авдіївці. Джерело: Слово і Діло

За період травня-липня 2022 повідомлялося, що російські війська захопили та контролюють деякі райони міста, продовжуючи постійний обстріл його території. Проте ЗСУ продовжують утримувати позиції, закриваючи собою «ворота до Донецької області» (як було прозвано Авдіївський напрямок). Але саме місто зазнало значних руйнувань і стоїть на межі зникнення: руйнуються об’єкти цивільної інфраструктури та завдаються удари по цивільному населенню. За словами Голови Авдіївської міської військової адміністрації Віталія Барабаша, станом на 2022 рік у місті залишилося лише 10% довоєнного населення.

Стан Авдіївки після повномасштабного вторгнення. Джерело: Слово і Діло

Власне, період 2022-2023 років проходив у численних обстрілах міста та локальних сутичках між збройними формуваннями. Згідно з даними ISW більша частина Авдіївки та навколишніх населених пунктів зруйновані чи стоять на межі зникнення, рішенням Авдіївської міської військової адміністрації більшість населення та працівників було евакуйовано з міста.

Чергове загострення на Авдіївському напрямку припало на 10 жовтня 2023 року. Штурмові дії почалися близько 5-6 години ранку за підтримки артилерії та авіації. Після масованої артпідготовки на штурм позицій висунулася піхота і бронетехніка. За повідомленнями речника Генерального штабу ЗСУ Андрія Ковальова, ворог зосередив сили близько трьох бригад з метою прорвати позиції українських бійців та влаштувати котел (про що російська пропаганда вже заявила на своїх каналах). Атаки були сконцентровані по околицях міста з метою взяти його в оточення.

Про початок штурмових дій розповідає Сергій Цеховський, офіцер 59-ї ОМПБр ЗСУ імені Якова Гандзюка: «Вони як зомбі – йдуть, їх вбивають, вони знову йдуть і так постійно. Наступ масований, перед цим чіткий артобстріл, велика кількість дронів камікадзе. Але успіху штурмові дії не принесли, попри їх перевагу у позиціях, цілей вони не досягли».

Відповідно до слів речника Об’єднаного прес-центру Сил оборони Таврійського напрямку Олександра Штупуна ЗСУ успішно відбила штурм окупантів без втрат та позицій: «Ми їх чекали. Хлопці добре окопалися, добре замінували підходи. Грамотно розставлені наші протитанкові засоби. Бойова робота йде, працює артилерія досить точно та потужно. Наразі ситуація контрольована. Ідуть бої».

Бій за Авдіївку 59-ої мотопіхотної бригади ЗСУ імені Якова Гандзюка. Джерело: Радіо Свобода

Окрім успіху, в оборонних діях ЗСУ ще й знищує живу силу і бронетехніку окупантів, зокрема 10 жовтня було знищено 2 танки Т-72, 8 одиниць БМП та один БТ-ЛБ. Станом на 18 жовтня надійшла інформація, що в районі Авдіївки навічно приземлився літак Су-25. Колосального успіху у знищенні ворога ЗСУ досягли 19 жовтня, всього за добу боїв, за даними Генерального штабу, було знищено близько 1380 окупантів та 175 одиниць техніки, з них 55 танків! Цікаво, що за день до цього, російські Telegram-канали рознесли інформацію про серйозний наступ за допомогою техніки, порівнюючи це з Курською дугою (одна з битв Другої світової війни). Як бачимо, ЗСУ показали окупаційним військам, що не варто паразитувати на пам’яті давно минулих подій та самовпевнено захоплювати території суверенної держави. Врешті, всі ми пам’ятаємо біографію одного австрійського художника.

Втрати російських військ 19 жовтня 2023 року. Джерело: Укрінформ

Варто зазначити, що бої за Авдіївку тривають і досі, за словами журналіста Юрія Бутусова, наступ на Авдіївку – ще одна з визначальних битв війни, тому важка битва ще попереду.

Ми продовжуємо слідкувати за ситуацією на фронті, але, принагідно, хочу звернутися до тебе, мій любий читачу, адже саме в твоїх руках доля нашої неньки України. Підтримай захисників гривнею та допоможи вибороти свободу.

Зрештою, обирати тобі, не випити одну-дві філіжанки кави, задонативши на ЗСУ чи втратити свою державу!

Джерела

  1. https://www.latestly.com/socially/world/official-2500-civilians-remain-in-avdiivka-head-of-the-avdiivka-city-military-latest-tweet-by-the-kyiv-independent-4038355.html
  2. Інтерв’ю з офіцером для Радіо Свобода https://www.radiosvoboda.org/a/avdiyivka-rosiya-nastup-zsu/32634593.html
  3. Бої під Авдіївкою Defense Express https://defence-ua.com/news/boji_pid_avdijivkoju_vorog_namagajetsja_otochiti_misto_u_stili_ljutogo_2022_ale_zsu_do_tsogo_davno_gotuvalis-13121.html
  4. Авдіївка: стратегічна битва за «ворота у Донецьк» https://www.bbc.com/ukrainian/articles/c040vnpppl2o
07 Листопада 2023
Останні події

Олеся Житкова взяла участь у 9-тій щорічній конференції "Білорусознавчі студії у 21 сторіччі"

Олеся Житкова взяла участь у заході "Психологічний вплив війни: досвід військовослужбовців США та України"

«Літопис Незламності» провів дискусію «Українка вчора та сьогодні: війна, родина, суспільство» до 140-й річниці українського жіночого руху

В ірландському місті Корк відбувся марш і мітинг на підтримку України

Схожі статті: