Екологічна катастрофа: яким буде спадок війни? – Сергій Ільчишин

Сергій Ільчишин
Кандидат історичних наук, член Громадської Організації «Славетні Епохи України», член Всеукраїнської Кампанії «Пам'ять Нації», співзасновник науково-популярного медіа ресурсу «Історичне Радіо», член Національної спілки краєзнавців України, директор Волочиського історико – етнографічного музею.
Розділ статті: Війна

У регіонах України, які були чи є охоплені військовими діями, спостерігається катастрофічне становище екології. Вибухи, знищена військова техніка та нерозірвані снаряди заражають повітря, ґрунт та воду. Фахівці стверджують, що катастрофа посилюється з кожним новим вибухом, наприклад: відновлення степу на півдні України займе щонайменше 50 років.

Різні екосистеми мають різний час відновлення: для початкового степу в природоохоронних територіях на півдні України цей процес займе більше 50 років. Деякі екосистеми, популяції тварин та рослин були настільки знищені, що ми можемо втратити їх безповоротно (через Україну проходять міграційні шляхи низки видів птахів).

Найбільше турбує переміщення важкої військової техніки та обстріли, що викликають пожежі. Це призводить до великих проблем на місцевому та регіональному рівнях, особливо на півдні та сході країни, де під обстріл часто потрапляють нафтопереробні заводи та склади. Таким чином, вибухи, пожежі або затоплення постраждалих територій забруднюють воду, повітря та ґрунт небезпечними речовинами, які можуть залишатися у навколишньому середовищі десятиліттями.

Кінбурнська коса. Липень 2022 року. Фото: Павло Холодняк

У Донецькій та Харківській областях зафіксовано кілька нападів на промислові об’єкти та витік небезпечних речовин. Розрахунковий викид забруднюючих речовин унаслідок бомбардувань та обстрілів нафтосховищ з початку війни вже перевищив 290 тис. тонн: таку кількість великий металургійний завод викидає за півтора роки. Водночас забруднене повітря – проблема не тільки України, воно може «помандрувати» і в сусідні країни.

Пожежа після ракетного удару по нафтобазі на Рівненщині

Серйозною проблемою є забруднення ґрунту. Окрім пожежі, граната або снаряд, що розірвався, вкривають місце і околиці вибуху важкими металами. Проте ґрунт отруюється не тільки ними. Наприклад, витік палива від потрапляння або рухомого військового устаткування забруднює навколишнє середовище нафтопродуктами. У майбутньому всі токсичні речовини у ґрунті можуть потрапити або безпосередньо в їжу, або у харчовий ланцюг. Тому перед українським сільським господарством та фермерами стоїть ще одна небезпека: у багатьох місцях неможливо займатися землеробством або збирати врожай  через нерозірвані міни та боєприпаси.

Екологічні збитки України від повномасштабної агресії рф на березень 2023 року становлять 2 трильйони грн, частину природних ресурсів втрачено назавжди.

«Росіяни як варвари знищують усе, навіть не усвідомлюючи, що навколишнє середовище не визнає кордонів. Ми вже підрахували збитки: майже 2 трильйони гривень екологічних збитків забруднення землі, повітря, спалені ліси, знищені природні ресурси», – сказав міністр захисту довкілля та природних ресурсів Руслан Стрілець.

За його словами, найбільше страждають лісові насадження:

«Майже 3 млн га лісу було пошкоджено – це майже третина лісових територій України, 500 тис. га перебувають наразі під окупацією або в зоні військових дій».

Унаслідок дій рф шкода природному розмаїттю становить 600 видів фауни і 750 видів флори.

Маріуполь

Росіяни навмисно знищували український хліб, застосовуючи спеціальні снаряди для підпалювання полів у південних та східних областях України. Відомо про обстріл у Запорізькій області, внаслідок чого там зайнялися поля. У результаті вогонь перекинувся на Великомихайлівську громаду Дніпропетровщини, де згоріло близько 20 га пшениці.  Також повідомлялося, що під Миколаєвом згоріло 50 га ячменю. Це відбулося внаслідок бойових дій.

Унаслідок обстрілів у Запорізькій області кілька касетних снарядів розірвалися на полях Гуляйпільської громади. У результаті вигоріло понад 600 гектарів зернових культур різних сортів, з них – пшениця, ріпак, ячмінь. Також через обстріл селищ Рівнопілля та Полтавка Гуляйпільського району зруйновано два сільськогосподарські об’єкти. На підприємстві з розведення рогатої худоби згоріли складські приміщення та адмінбудівля. Також уламками вбито  тварин. Внаслідок обстрілу підприємства з вирощування овочів та баштанних культур пошкоджено господарські будівлі та складські приміщення. В Малій Токмачці окупанти вдарили по полях з пшеницею фосфорними і ракетними боєприпасами. Знищено близько 800 га врожаю.

У Харківській області з 3 липня зафіксовано сім випадків займання полів внаслідок ворожих обстрілів. Згоріли понад 46,6 га пшениці та 2 га ячменю в Ізюмському і Чугуївському районах. Також через масштабне мінування російськими військовими сільськогосподарських земель частину із них використовувати неможливо. Обстріли порушили екологічну ситуацію і на Дніпропетровщині. Ворожа ракета влучила у склади на території Синельниківського району, де зберігалося близько п’яти тисяч тонн пшениці, ракета також влучила в елеватор.

Жнива 2022 року були надзвичайно небезпечні, бо працювати на мінному полі – ризиковано. А кількість випадків детонації мін на сільгоспугіддях постійно зростала. Щоб за урожай не довелося платити людськими життями, агровиробники запрошують на свої поля саперів, які проводять особливе гуманітарне розмінування. Це складний процес, який потребує ретельної перевірки території незалежно від того, чи є прямі або опосередковані докази наявності там вибухонебезпечних предметів. Небезпеку становлять не лише міни, адже є території, які обстрілювали ще й артснарядами, високоточною зброєю, авіабомбами. Великою загрозою є ще й снаряди, що не вибухнули. Тому насправді реальна біда масштабніша, ніж може здатися на перший погляд.

На тих територіях, де були бойові дії і які були за короткий період звільнені,  у росіян не було можливості заміновувати сотні гектарів суцільним мінуванням. Це свідчить про відсутність тактики і плану. Інколи це було пов’язано з бажанням насолити людям, які повернуться на ці території, тому й відбувалося мінування лісосмуг та польових доріг. А сапери дійшли висновку на прикладі сходу країни, що кожен 5-й боєприпас, який прилітав на нашу територію, не вибухав. Саме він несе велику загрозу.

Наприклад, у Грузії, де війна 2008 року тривала всього 8 днів, заходи гуманітарного розмінування завершилися лише в 2019-му. Тому фахівці радять сільгоспвиробникам не зволікати з розміновуванням полів і якнайшвидше подавати заявки. Усіх заявників вносять до національного плану розмінування і їм залишиться лише дочекатися своєї черги. Що цікаво: розміновувати поле приїде команда саперів навіть у тому випадку, коли фермер не подасть заявку. Але це станеться лише тоді, коли будуть знешкоджені всі поля з національного плану розмінування. Тобто справа у часі, а час може коштувати і грошей, і навіть людських життів.

Українські військові ідуть зруйнованим мостом в Ірпені, 20 квітня 2022 року. Фото: АР

Послуги з розмінування полів для фермерів  безкоштовні, тому й собівартість зерна та хліба не збільшиться через них. Для розмінування використовується дороге обладнання, сама процедура довготривала та й робота саперів коштує недешево. В інших країнах цю сферу діяльності активно підтримують донори. То ж і в нас надія тільки на таку підтримку. Підраховано, що реальна вартість послуги cтановить 3-4 долари за квадратний метр.

«Може, хтось подумає, що це не так багато. Але уявіть, що у фермера поле на 10 тисяч гектарів. Це відповідно 100 мільйонів квадратних метрів. Величезні гроші. Якось я показав роздруківку з бухгалтерії наших послуг потужному аграрію. Це була лише місячна вартість роботи групи саперів. Він запитав про те, скільки ми будемо працювати на полі. Я підрахував приблизну середню швидкість моєї групи і, знаючи ситуацію на тому полі (це район бойових дій),  вийшло 5 місяців. Той аграрій відповів, що навіть коли він всі поля засіє коноплею, то й за декілька років не відіб’є таку суму», – зазначає голова правління Асоціації саперів України Тимур Пістрюга.

В Асоціації саперів України розповіли про етапи розмінування сільгоспугідь. Спочатку проводиться нетехнічне обстеження території для збору інформації з конкретної ділянки: група фахівців виїжджає на місце, встановлює координати і формує інформаційну систему для поля. Найважливіше тут – висновки або рекомендації цих фахівців щодо подальших дій. За результатами їхньої роботи ділянка може бути виключена із небезпечних, якщо на полі не знайдено непрямих доказів присутності вибухонебезпечного предмета.

Наступий – етап очищення. Період від подання заявки до приїзду спеціалістів залежить від розташування території, плану саперів та плану Національного органу протимінної діяльності. Тому команда, яка здійснює обстеження, протягом місяця відвідує декілька територій, може побувати в кількох господарствах та скласти 5-10 звітів. Пріоритетність очистки територій буде залежати від військово-цивільних адміністрацій тієї чи іншої області та громади.

Далі подаються пропозиції Національному органу протимінної діяльності, а той уже складає план гуманітарного розмінування на рік. За кожною ділянкою закріплюють операторів розмінування та визначають, як терміново слід розміновувати конкретну ділянку. Оскільки зараз триває активна фаза війни, то всі свої дії оператори протимінної діяльності мають узгоджувати з військовими. Для повного розмінування територій України знадобиться до 30 років і ще близько пʼяти тисяч фахівців. Про це заявив міністр оборони Олексій Резніков.

Війна приносить величезну шкоду українській природі та екосистемі: гине риба, дрібні звірі, врожай. Пожежі, що виникають внаслідок ворожих обстрілів знищують будівлі, де зберігаються хімічні речовини; знищення нафтобаз є запорукою швидкого забруднення довкілля нафтопродуктами. Страждають тваринницькі ферми та лісові господарства, нищиться все живе, через що постає проблема у збереженні балансу екосистеми України.

Постійні пожежі на полях, лісах спричиняють величезні викиди вуглекислого газу та інших продуктів горіння у повітря. Іншою проблемою є забруднення нашої землі боєприпасами, що не здетонували, шматки розірваних снарядів, які несуть в собі окис різноманітних хімічних елементів, та міни, якими заміновано величезні простори – всі ці біди дошкуляють Україні, але водночас роблять нас сильнішими, стійкішими, впевненими у важливості нашої боротьби за життя та існування.

Джерела

  1. https://ua.korrespondent.net/ukraine/4499461-na-vidnovlennia-pryrody-pislia-viiny-v-ukraini-znadobliatsia-desiatylittia
  2. https://life.pravda.com.ua/society/2022/07/27/249735/
  3. https://shipovnik.ua/novosti/93156
  4. https://1news.com.ua/ukraine/okupanty-za-den-znyshhyly-600-ga-posiviv-u-zaporizkij-oblasti.html
  5. https://1news.com.ua/ukraine/na-harkivshhyni-cherez-obstril-zgorilo-majzhe-50-ga-zernovyh.html
  6. https://ua.korrespondent.net/articles/4492925-chy-podorozhchaie-khlib-cherez-vysoku-vartist-rozminuvannia-poliv
  7. https://eco.rayon.in.ua/topics/503988-ekologichniy-terorizm-rosiyskoi-armii-v-ukraini
  8. https://suspilne.media/286901-pozezi-zabrudnenna-vodojm-znisenna-fabrik-i-ferm-akih-ekologicnih-naslidkiv-zaznala-hersonsina-cerez-okupaciu/
  9. https://ecopolitic.com.ua/ua/news/vijna-v-ukraini-mozhe-prizvesti-do-ekologichnoi-katastrofi-shho-zachepit-ievropu-ta-aziju/
  10. https://bykvu.com/ua/mysli/ekolohichna-viina-v-ukraini-desiatylitni-naslidky-vidnovlennia-ta-ryzyky-sohodennia/
  11. https://suspilne.media/231917-ak-vijna-vplivae-na-dovkilla-i-ak-mozna-dopomogti-jogo-vidnovluvati-rozpovidae-ekologina/
  12. https://cleanair.org.ua/6982/independent/
  13. https://www.slovoidilo.ua/2022/11/13/novyna/suspilstvo/zbilshylasya-kilkist-ukrayinskyx-ditej-yaki-postrazhdaly-cherez-ahresiyu-rf
  14. https://www.unian.ua/ecology/zbitki-na-trilyoni-yak-rashisti-ruynuyut-ukrajinske-dovkillya-12024633.html
  15. http://www.golos.com.ua/article/360514
  16. https://dnister.in.ua/articles/233368/zbitki-dovkillyu-vid-vijni-sklali-400-milyardiv-griven-scho-vidbuvayetsya-z-gruntami
 
23 Травня 2023
Останні події

У Києві експонується виставка «Емоційне вторгнення»

Олеся Житкова взяла участь у 9-тій щорічній конференції "Білорусознавчі студії у 21 сторіччі"

Олеся Житкова взяла участь у заході "Психологічний вплив війни: досвід військовослужбовців США та України"

«Літопис Незламності» провів дискусію «Українка вчора та сьогодні: війна, родина, суспільство» до 140-й річниці українського жіночого руху

Схожі статті: