Непереможна Армада: історичні паралелі з війною рф проти України – Павло Зінченко

Павло Зінченко
Історик, журналіст, засновник проєктів «Цей день в історії Католицької Церкви» і «Терція. Цікаво про військову історію». В пошуках своєї власної бойової позиції у війні про російських агресорів, приєднався до проєкту «ЛІТОПИС. НЕЗЛАМНОСТІ». Область наукових зацікавлень - середньовіччя, мемуаристика та фехтування.
Розділ статті: Війна

Історія людства – це історія воєн. Починаючи з заснування перших людських цивілізацій і закінчуючи сучасністю, люди постійно вирішували конфліктні ситуації за допомогою зброї. І якою б розвинутою чи прогресивною не була та чи інша епоха, значення війн ніколи не зменшувалося. З кожною новою війною людство набувало новий досвід та знання, які прагнуло використовувати у конфліктах майбутнього, а відомі полководці та військові теоретики видали сотні томів творів, присвячених військовому мистецтву.

І сьогодні, коли український народ веде війну за своє подальше існування, нам буде корисно звернутися до досвіду інших народів, які раніше вже переживали подібні війни. Ми поговоримо про війну Іспанії та Англії в кінці XVII  століття і спробуємо проаналізувати, що спільного між вторгненням російської армії до України 24 лютого і наступом на Британські острови іспанської Непереможної армади. І, звісно, які уроки ми можемо винести з тих подій.

Поговоримо про причини, які спонукали Іспанію атакувати Англію. Станом на 1588 рік Іспанія була наймогутнішою колоніальною імперією, про яку говорили, що над нею не заходить сонце. Іспанський флот та, особливо, армія були кращими у Європі. Іспанські монархи цілком резонно вважали себе захисниками усього католицького світу, ведучи війни проти «невірних» в багатьох куточках земної кулі – у Європі проти єретиків-протестантів; у Середземному морі проти Османської імперії і підконтрольних їй ісламських держав; у Західній півкулі іспанські колонізатори активно освоювали і завойовували Південну Америку.

В цей же час набирала сили Англія. Заснувавши перші колонії у Північній Америці, вона недвозначно дала зрозуміти іспанцям, що не збирається сидіти склавши руки, поки Іспанія збагачується. Масла у вогонь підливала діяльність англійських корсарів, які нападали на завантажені золотом іспанські кораблі. Це робилося з мовчазної згоди, якщо не з благословення, англійських монархів, особливо королеви Єлизавети І. Не варто також забувати, що в Англії перемогла реформація, католицизм втратив свій вплив і була заснована Англіканська Церква.

Отже, зважаючи на вище сказане, підсумуємо, які цілі ставила перед собою Іспанія, атакуючи Англію:

  • Відновлення католицизму в цій країні. Для цього було необхідно в першу чергу усунути від влади королеву Єлизавету І.
  • Поза всяким сумнівом, Іспанія не могла б довго тримати на островах потужний військовий контингент. В зв’язку з цим стабільність у країні мала бути підтримана за рахунок католицького дворянства і духовенства. Очевидно, з їх числа б призначили і нового монарха, повністю підпорядкованого Іспанії.
  • Перемога над Англією у великій битві призвела б до зведення нанівець діяльності англійських корсарів, які б втратили основну базу і фінансування для своєї діяльності.
  • Було б ліквідовано перші зародки англійської колоніальної імперії. Заокеанські володіння цієї країни стали б іспанськими колоніями.

Тепер проаналізуємо, чого очікувала від повномасштабного вторгнення росія. Після Революції Гідності 2014 року Україна взяла чіткий політичний курс на зближення з Європейським союзом. Анексія Криму та роздмухування росіянами війни на Донбасі не лише не відвернули Україну від цих намірів, але і укріпили політичне керівництво країни в цьому рішенні. Очікування, що Україна візьме курс на зближення з росією з приходом до влади в Україні Володимира Зеленського не виправдалися. Тож правлячі кола в росії серйозно замислилися над силовим варіантом встановлення проросійської влади в Україні.

Вже після повномасштабного вторгнення українська розвідка повідомляла, що, можливо, в Україну повернеться усунутий від влади Віктор Янукович. А ще до вторгнення МЗС Великої Британії повідомляло, що росія розглядає кандидатуру на посаду президента України колишнього нардепа, відомого проросійськими поглядами Євгена Мураєва.

Крім того, росія прагнула приєднати ще більше українських територій для вирішення нагальних стратегічних та економічних питань. У першу чергу це стосується створення сухопутного коридору між тимчасово окупованими територіями на сході України та Кримом. Окупація для цього планувалося окупувати також Херсонську, Запорізьку та Одеську області.

Оскільки ніякі українські пірати не атакували російські судна, росіянам знадобилися інші важелі, щоб виправдати свою агресію. В зв’язку з чим роздмухувалася істерія навколо планованого Україною силового варіанту вирішення «донбаського питання». До того ж російська пропаганда зіграла на перших поставках зброї до України від США і деяких інших західних держав. Активно мусолилася тема щодо впливу НАТО на політичне керівництво України та використання нашої держави, як плацдарму для майбутньої агресії проти росії.

Таким чином, порівнюючи наступ іспанської Непереможної армади на Англію у 1588 році і повномасштабну агресію росії проти України 24 лютого 2022 року можемо виділити такі головні пункти:

  • Агресор прагне встановити контроль над іншою державою шляхом силової зміни її політичного керівництва. Передбачалося приведення до влади «своїх» людей, які б спиралися на підтримку потенційно лояльних до агресора суспільних кіл (католиків у Англії та прихильників «русского міра» в Україні).
  • Послаблення вже і так переможеного ворога шляхом відторгнення територій. У XVI столітті йшлося передусім про колонії, у ХХІ – про стратегічно важливі регіони. При цьому повноцінна окупація всієї території не передбачалося. Звісно, ми не можемо вірити жодному слову путіна, проте відштовхуючись від його промови в ніч на 24 лютого, можна припустити, що першочерговою метою було саме відторгнення частини територій та встановлення лояльного політичного режиму.
  • Усунення переможеної країни з політичної арени, перетворення її у сателіта. У 1588 році Англію хотіли повернути в коло католицьких держав та позбавити протестантизму у Європі, який набирав силу, цінного союзника. Так само і росія, чудово розуміючи увесь потенціал незалежної від неї України, прагнула показати іншим країнам, передусім НАТО і ЄС, що такого союзника вони не отримають. При цьому було важливо показати, що атакована держава в принципі не має наміру чинити великого опору.

Тепер проведемо паралелі з військової точки зору. У 1588 році Іспанія сформувала Непереможну армаду для вторгнення в Англію. Хотілося б зазначити, що і сьогодні могутність цього флоту часто перебільшують. За спогадами короля Іспанії Філіпа ІІ, зі 130 кораблів, які мали атакувати Англію, лише 22 були повноцінними бойовими галеонами. Решта – переобладнані для військових потреб торгівельні судна, основною метою яких був не бій, а перевезення солдатів десанту. В той час, як галеони, корпус яких був виготовлений з міцного іспанського дерева, яке було важко пробити ядрами, переобладнані торгівельні кораблі могли стати легкою здобиччю.

Загалом іспанський флот представляв собою дуже різношерсте збіговисько кораблів, а з тридцяти тисяч солдатів і матросів значна частина не мала жодного бойового досвіду. До речі, ще маленька паралель – на флот рекрутували злочинців, обіцяючи помилування після завершення війни.

Основний задум іспанців був доволі простим. Армада мала пройти Ла-Манш і взяти на борт військо Александра Фарнезе, герцога Пармського, що перебувала у Фландрії. Висадка цієї армії мала б стати кінцем для Англії – її небагаточисельне і нашвидкоруч зібране ополчення не могло рівнятися з прославленими ветеранами Фарнезе. Так іспанці виграли б війну одним сильним ударом.

Втім, англійці не сиділи склавши руки і ретельно готувалися до оборони. Англійський флот за чисельністю приблизно дорівнював іспанському. Цікава особливість : англійські кораблі були оснащені більш дальнобійними гарматами, проте вони не могли на далекій відстані пробити міцні борти іспанських галеонів. В свою чергу, іспанці мали значно потужніші гармати, але для ефективного вогню мали підійти ближче.

Щоб збільшити свої шанси на успіх, королева Єлизавета І закликала стати на захист вітчизни знаменитих корсарів, на кшталт Френсіса Дрейка та Джона Хокінса, які вже мали неабиякий досвід боїв на морі проти іспанців.

Тепер повернемося до кінця зими-весни 2022 року, коли розпочалося повномасштабне вторгнення росіян до України. Останні були націлені на швидку і блискавичну перемогу. За задумом російського командування, війна мала тривати максимум тиждень. Перемога мала бути забезпечена швидким здобуттям Києва та нейтралізацією центрів прийняття рішень, що призвело б до руйнування оборони всієї країни.

Якщо простежити початок бойових дій на території Київської, Чернігівської та Сумської областей, то можна побачити, що росіяни рухалися довгими колонами бронетехніки, не здійснюючи ефективної окупації території. Їх цікавили лише обласні центри, передусім столиця. Натомість на півдні і сході України, де територія мала бути окупована, росіяни просувалися більш широким фронтом і майже одразу почали встановлювати в захоплених містах і селах свою адміністрацію. Там бої точаться і сьогодні.

Зустрівши ворога на півночі країни, українські воїни не лише завзято боронилися, вони і маневрували і йшли в наступ. Оточували і переслідували. Заманювали у засідки і організовували пастки. Метр за метром вибивали росіян зі своєї землі. В свою чергу, росіяни пасивно відбивалися, рухаючись уперед своїми громіздкими бронеколонами.

Досліджувати паралелі між діями англійців на морі у 1588 році і українців на Київщині у 2022 році можна довго. Ми ж звернемо увагу на ключовий момент.

Хоча іспанська Армада була не такою вже і могутньою, як здавалося спершу, іспанські галеони були серйозною силою. Потопити їх було не так просто, а їх вогнева міць являла серйозну загрозу для менших за розміром англійських кораблів. Капітани і матроси на цих кораблях були також досвідченими воїнами.

І тоді англійці і застосували брандери. Підпалені кораблі мали врізатися у іспанські судна і вибухнути, потягнувши ворога за собою на дно. Тим не менш, задум спрацював трохи по- іншому.

Абсолютна більшість іспанських кораблів уникла зіткнення з брандерами. Але для цього їм довелося рубати якірні канати. Підняти якір звичайним способом вже просто не було часу. В результаті атаки брандерів багато іспанських кораблів втратили якорі. Коли почався шторм, вони стали майже безпорадними і віддалися на волю хвиль.

У бою іспанці втратили лише 7 кораблів. У результаті шторму потерпіли кораблетрощу 56 суден, які не могли без якорів перечекати шторм у безпечному місці. Їх викидало на берег. Зовсім безпорадні і знесилені матроси і солдати ставали легкою здобиччю англійців. Їх брали в полон або вбивали практично без опору.

Дещо схожий задум українці здійснили у 2022 році. Всім було зрозуміло, що колони танків, довжиною у 60 кілометрів, так просто не знищиш. Ніяких «джавелінів» не вистачить.

І тоді українські воїни почали полювати на бензовози, прагнучи позбавити ворожу бронетехніку пального. Російські блогери на своїх YouTube каналах спершу посміювалися над ЗСУ, заявляючи, що ті лише з бензовозами і можуть воювати. Проте вже за кілька тижнів їм стало не до сміху.

Російська бронетехніка без пального просто зупинилася. Вона не могла не лише брати участь у наступі, а й відступити з поля бою. В результаті росіянам довелося просто тікати. Хтось тікав пішки, хтось відбирав машини у цивільних, хтось намагався дістати хоч трохи пального.

Багато танків разом з екіпажами було захоплено українськими воїнами . Залишені без підтримки танків і БТРів на чужій землі, якої вони не знали, росіяни ставали легкою здобиччю українців. Не лише солдати, навіть мирні мешканці організовувалися і брали в полон окупантів. Ті були просто розгублені і налякані.

Кінець кінцем, прикриваючись «жестом доброї волі», російське командування наказало своїм військам покинути північні області України, щоб не бути повністю знищеними.

Битва 1588 року на Ла-Манші і бої 2022 року під Києвом мали дуже великі ставки. Для англійців і українців вирішувалося питання існування їхньої держави. І хоча була здобута перемога, війни на цьому не закінчилися.

Збройне протистояння Англії та Іспанії тривало до 1604 року. За цей час відбулося ще багато боїв як на морі, так і на суші. В обох країнах померли монархи, за яких ця війна розпочалася. Лондонський мир підписали король Іспанії Філіп ІІІ та англійський монарх Яків І.

В Україні війна ще триває. Спрогнозувати, як довго точитимуться бої практично неможливо. Можна лише сподіватися, що рахунок йтиме не на 20 чи 30 років, бо у ХХІ столітті завдяки новітнім технологіям, санкціям та реаліям міжнародних відносин, війни проходять дещо швидше.

І поки з російської сторони, як папуги, повторюють одну і ту саму «мантру» про «цілі спєцопєрації залишаються незмінними», то Україна висловила цілком чіткі тези щодо майбутнього цієї війни.

По перше, президент Володимир Зеленський чітко дав зрозуміти, що майбутні переговори з росією можливі лише тоді, коли її президентом буде не путін.

По-друге, ще чіткіше висловився головнокомандувач Збройних сил України Валерій Залужний.

«На нашій землі триває боротьба, масштабів якої світ не бачив із часів Другої світової. Ми не маємо права перекласти цю війну на наших дітей. Ворога потрібно знищити тут і зараз. І ми це можемо зробити», – написав генерал на своїй сторінці у Twitter.

Джерела

  1. Путін хоче повернути в Україну Януковича, - ЗМІ: Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: https://www.rbc.ua/ukr/news/putin-hochet-vernut-ukrainu-nukovicha-smi-1646213368.html
  2. Путин объявил войну: Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: https://www.youtube.com/watch?v=UGSpgjt44Vw
  3. Провал испанского десанта или поражение Непобедимой армады: Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: https://pikabu.ru/story/proval_ispanskogo_desanta_ili_porazhenie_nepobedimoy_armadyi_7263774
  4. Щойно завершилось засідання Ради національної безпеки і оборони: Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: https://t.me/V_Zelenskiy_official/3462
  5. Залужний: «Не маємо права перекласти цю війну на наших дітей»: Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: https://www.radiosvoboda.org/a/news-zaluzhnyy-pro-viynu/32068797.html
13 Жовтня 2022
Останні події

Олеся Житкова взяла участь у заході "Психологічний вплив війни: досвід військовослужбовців США та України"

«Літопис Незламності» провів дискусію «Українка вчора та сьогодні: війна, родина, суспільство» до 140-й річниці українського жіночого руху

В ірландському місті Корк відбувся марш і мітинг на підтримку України

Іван Бездудний взяв участь у міжнародному воркшопі "Війна, наука та емоції: (не) проговорене"

Схожі статті: