10 років тисячі хлопців та дівчат у складі ЗСУ звитяжно боронять територію України від навали окупантів, що прагнуть знищити нашу культуру, державу та націю.
Титанічними зусиллями ЗСУ вдається утримувати наші землі та відбивати люті атаки ворога. А секрет успіху полягає в залізній дисципліні, грамотному командуванні, злагодженій роботі та відвазі наших захисників.
ЗСУ – великий організм, що налічує різні роди військ, які працюють в унісон, знищуючи ворогів України. Сьогодні ми розповімо вам про сміливців, що підкорили собі землю, повітря та море. Для цих хлопців не існує неможливих завдань, а їх участь у бойових діях може бути обмежена лише фантазією командування. Їх гасло «Завжди вірні» доволі точно описує філософію та життя цих воїнів. Нестримні лицарі моря – морська піхота України.
Відважність, професіоналізм і високий рівень підготовки роблять її невід’ємною ланкою національного оборонного потенціалу. Морські піхотинці несуть відповідальність за безпеку на морських шляхах та берегових зонах, забезпечуючи недоторканість території та захищаючи інтереси країни у морі.
За спиною морської піхоти України стоять великі традиції боротьби за незалежність та суверенітет країни. Їхня присутність на стратегічних об’єктах та участь у миротворчих місіях свідчать про здатність ефективно діяти в умовах мінливої геополітичної ситуації.
Але хто вони? Пересічна людина чула про піхотинців, нестримних воїнів, що вигризають наші землі у ворога, чула за моряків, сміливців, які підкорили водну стихію, але хто такі морські піхотинці? Коли у військах з’явилася морська піхота? Який бойовий шлях українських морських піхотинців? На ці питання ми дамо відповідь у нашому матеріалі.
Принагідно, запрошую доєднатися до соціальних мереж Літопису Незламності, щоб не пропустити багато історичних цікавинок.
Власне, почнемо з визначення, що охарактеризує нам це військове формування. Відкриті джерела пишуть наступне, морська піхота – рід військ, що призначений для дій у морських та повітряних десантах, які беруть участь у ведені наступального бою на морському узбережжі, обороні військово-морських баз, ділянок узбережжя та важливих берегових об’єктах [1].
Ви можете іронічно запитати: «Шановний авторе, а чим ці війська відрізняються від піхотинців чи десантно-штурмових військ?», а я вам відповім, головною особливістю морської піхоти є прив’язаність до морського узбережжя, адже це є основним полем діяльності для цих бійців. Проте не слід думати, що морські піхотинці не зможуть вийти далі.
За словами генерал-лейтенанта Юрія Содоля: «Морська піхота – значно більше, ніж просто рід військ. Якщо говорити коротко, на прикладі рядового бійця, то морський піхотинець – це універсальний воїн». Для них не існує обмежень, вони спокійно діють з землі, повітря та моря [2].
А де і коли вперше з’явилися наскільки круті воїни? Хм, цікаве запитання, нумо розбиратися! Як каже одна приказка, все, що зараз існує, колись було у давньому світі, я не дуже впевнений, що давні греки розсікали на водному скутері, а от пошукати витоки морської піхоти, все ж, можемо спробувати.
Логічно припустити, що морська піхота могла формуватися приблизно в ті часи, коли люди освоювали водну стихію. (Примітка автора: винайдення човна приписують періоду мезоліту, «неандертальський marine corp!» Увага, це жарт, гайда досліджувати далі). Завдяки писемним та археологічним даним до нас дійшла інформація про цивілізації, що проживали біля водойм та активно їх освоювали, до прикладу, Фінікія.
Також мореплавством займалися і в Давній Греції (хоч і каботажним але мореплавством). Дуже швидко люди дійшли висновку, що морем можна не лише товари возити, а і здійснювати військові операції. Ви можете сказати «ось воно, ось де початок морської піхоти!», але ні, річ у тім, що в стародавньому світі майже не розрізняли матросів та солдатів. Адже одна і та сама людина могла виконувати подвійну роботу. Звісно ж, що кораблі могли перевозити загони воїнів, але ми не можемо називати їх морськими піхотинцями в повному сенсі цього слова, проте початок було покладено. Мусимо визнати, що армії античного періоду експериментували з цим напрямом, створюючи невеликі загони, в обов’язки яких входили десантні операції на прибережній зоні (щось схоже запроваджували римляни).
Операціями, що ,зазвичай, проводить морська піхота, уславилися вікінги, адже їх улюбленою тактикою було з’явитися на дракарах, висадитися на берег, швидко здійснити набіг і заховатися у водній стихії. Справжні командос Середньовіччя. Ще однією вражаючою десантною операцією цього періоду є нормандське завоювання Англії у 1066 році, де нормандське військо успішно здійснило десант та провело операцію з утримання території.
В модерну добу основним завданням морських піхотинців все ще була участь у абордажі (захоплені ворожого корабля), десантні операції розглядалися як побічний елемент діяльності цих загонів. Проте військові теоретики та маститі генерали не могли не помітити ефективність таких загонів і вже в XVI-XVII століттях морська піхота починає виокремлюватися в окремий рід військ. Вже у 1537 році за указом Карла V були сформовані окремі загони морської піхоти. Отже, саме іспанські корпуси морської піхоти вважаються найстаршими в світі.
Власне, слідом за Іспанією такі корпуси створювалися у провідних державах Європи, зокрема Венеціанська республіка (1550), Португалія (1610), Франція (1622). Пам’ятаєте веселих хлопців у червоних мундирах з серії фільмів «Пірати Карибського моря»? Саме так, тут нам показали підрозділи морської піхоти Британії, що виникли у 1664 році, хоча фільм відвів їм комедійну роль та в реальності ці загони були грізною силою. Якраз Британія створила постійні загони морських піхотинців на своїх кораблях. Під час бою вони займалися абордажем та вогневою підтримкою у якості снайперів, якщо ж капітан планував висадку на берег, то морські піхотинці здійснювали десант та утримували узбережжя. Власне, до Першої світової війни морська піхота була чудовим інструментом для ведення колоніальних війн.
«Коротке» ХХ століття принесло докорінні зміни у військову стратегію всього світу, дві великі війни дали зрозуміти, що військові операції морської піхоти є особливим видом бойових дій, що вимагає спеціалізованих військ, які повинні мати унікальні можливості та підготовку особового складу. Морські піхотинці також мають бути забезпечені технікою, підтримкою з моря та всім, що дозволить їм виконувати поставлені завдання.
У підсумку, морська піхота і до сьогодні займає провідне місце у військах по всьому світу. Це воїни, що пройшли жорсткий відбір та отримали фахову підготовку. Вони здатні діяти в будь-якій точці планети та виконувати найрізноманітніші завдання.
А що в цей час робили українці? Зрозуміло, що Україна не стояла осторонь світових трендів (військових у тому числі), а враховуючи, що наша держава має вихід до моря та комунікацію водних артерій, природнім є і формування сил, які б могли проводити операції в таких умовах.
Першою операцією з морським десантом можна вважати похід Аскольда до берегів Константинополя у 860 р. Русичі перейняли тактику вікінгів (або варягів, так називали їх у цих краях) і успішно здійснювали десантування з своїх лодій. Але не лише Аскольд займався такою діяльністю, часто-густо князі вантажили свої війська на кораблі і йшли підкорювати сусідів.
Та часи змінюються і на теренах України виникає нова сила, що називається козаками. Ось де розвинули попередні напрацювання та взяли їх на озброєння. Варто згадати лише морські походи козаків за гетьмана Сагайдачного початку XVII ст. Козаки вправно здійснювали десантні операції, що допомогло їм досягнути нечуваного успіху у своїх виправах.
В сучасному ж розумінні загони морської піхоти України почали формуватися за часів Гетьманату Павла Скоропадського, саме його наказом №70 від 23 травня 1918 року було сформовано бригаду морської піхоти у складі трьох полків. Кожен полк складався з трьох куренів, що мали по чотири піхотні та по одній кулеметній сотні. Вже 15 липня була затверджена уніформа морської піхоти, також підрозділи отримали стяг, що пізніше стане стягом ВМС України.
За часів Директорії продовжили розбудову корпусів морської піхоти. Справжнім «хрещеним батьком» морської піхоти став Михайло Білинський, що у 1919 році продовжив формування другого полку морської піхоти, яке пізніше переросло у дивізію.
Цікаво, що у 1919 році до складу морських піхотинців увійшов перший Гуцульський полк морської піхоти. Саме так М. Білинський заохочував до служби у морській піхоті вихідців з Галичини. Серед них було багато ветеранів, що служили на флоті Австро-Угорщини. Також рекрутинг проводився серед плотогонів (людей, що займаються сплавом деревини), що вже за своєю професією проходили гарний вишкіл.
Саме дивізія Білинського брала активну участь у боротьбі з червоними загарбниками, демонструючи відвагу та вправність в боях. Відзначилися морські піхотинці і в Зимових походах, б’ючись до останнього, на жаль, в лютому 1921 року в бою з ворогом загинув сам Михайло Білинський, до останнього стримуючи ворога та прикриваючи відхід товаришів [3].
Загинула Людина та буде жити її справа, адже корпус морської піхоти не зник, а навпаки, розвивається в Незалежній Україні. Хоча шлях до відродження морської піхоти був непростим та фундамент для створення морської піхоти було закладено в лютому 1992 року, коли 880 окремий батальйон присягнув на вірність українському народові, але керівництво Чорноморського флоту рф максимально перешкоджало переходу морських піхотинців на бік України, розформувавши сам батальйон.
Вже 1 липня 1993 року у складі ВМС України був створений 27 окремий батальйон морської піхоти, що був укомплектований з офіцерів Чорноморського флоту, які захотіли служити Україні.
Справжнім випробуванням для морських піхотинців став 2014 рік, коли росія злочинно окупувала територію Криму. Та морпіхи виявилися вірними своєму гаслу і не зрадили присязі українському народу. Якраз з цих людей і формувалася сучасна морська піхота України. Після окупації Криму корпус морської піхоти був передислокований до Миколаєва, на той момент морські піхотинці складалися з двох батальйонів: 1-й Феодосійський окремий батальйон та 501-й із Керчі.
Як мала іскра може розпалити велике багаття, так і патріотизм та вільнолюбний дух людей може перерости у велику справу. Сьогодні морська піхота України стрімко розвивається та комплектується за стандартами передових країн.
Тепер до Морської піхоти України входять:
- 35 окрема бригада морської піхоти імені контрадмірала Михайла Остроградського (заснована 2018 року);
- 36 окрема бригада морської піхоти імені контрадмірала Михайла Білинського (сформована 2015 року);
- 406 окрема артилерійська бригада імені генерала-хорунжого Олексія Алмазова;
- 32 реактивний артилерійський полк;
- 503 окремий батальйон морської піхоти;
- 140 окремий розвідувальний батальйон.
23 травня 2023 року Президентом України В. Зеленським було оголошено про створення Корпусу морської піхоти України. Планується створити повноцінну систему управління, забезпечити комплектування та відповідне озброєння для підрозділів. За словами Президента, формування корпусу розпочнеться ще до завершення повномасштабного вторгнення [4].
З початком російського вторгнення на територію України підрозділи морської піхоти активно беруть участь у захисті територіальної цілісності та суверенітету нашої держави.
Протягом 2014-2017 рр. підрозділи морської піхоти успішно виконували бойові завдання в ході антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей.
З вересня по жовтень 2014 року зведена ротно-тактична група морської піхоти виконувала бойові завдання з утримання лінії зіткнення та оборони в районі населеного пункту Гранітне Донецької області.
З листопада 2014 року по березень 2015 року підрозділи морської піхоти виконували бойові завдання з утримання лінії зіткнення та оборони населеного пункту Талаківка Донецької області. Також з квітня по липень 2015 року виконувались завдання з ведення протидесантної оборони ділянки морського узбережжя.
З серпня 2015 року військові частини та підрозділи морської піхоти виконують бойові завдання з утримання лінії зіткнення та оборони в районі м. Маріуполь, с. Широкине, с. Лебединське, с. Водяне, с. Павлопіль, с. Чермалик Донецької області.
У період з квітня по червень 2017 року морська піхота виконувала бойове завдання в районі Донецького аеропорту. Також підрозділи морської піхоти виконують бойові завдання з охорони та оборони о.Зміїний в акваторії Чорного моря, залучені до виконання бойових завдань на адміністративному кордоні АР Крим [5].
З початку повномасштабного вторгнення, морські піхотинці звитяжно боронять територію нашої держави разом з іншими підрозділами Збройних Сил. Одним з прикладів є оборона заводу Азовсталь 36 окремою бригадою морської піхоти разом з бійцями полку Азов, що до останнього виконали наказ і не залишили позицій.
Морські піхотинці продовжують брати участь у обороні нашої держави, демонструючи стійкість, незламність та патріотизм, підтримуючи свободу та незалежність України.
Одним з кроків до власної ідентифікації та відокремлення від радянського минулого є введення нової символіки морських піхотинців. Відповідно до наказу № 606 від 20.11.2017 року МО України старий чорний берет морських піхотинців був замінений на берет кольору «морської хвилі».
Емблема морської піхоти демонструє здатність морпіхів виконувати завдання в будь-яких умовах. Одним з цікавих елементів емблеми є зображення меча Петра Сагайдачного, що був вручений гетьману королем Речі Посполитої Владиславом IV у 1621 році за перемогу у Хотинській битві. Символічним є те, що Сагайдачний проводив успішні операції на морі та суші. Гаслом морських піхотинців є слова «Завжди вірний», що уособлюють стійкість духу та вірність народу України.
Герої з минулого б’ються поруч з нашими воїнами у символах, назвах та серцях українців.
Ми від усього серця вітаємо Морську піхоту України з її професійним святом, віримо у Вашу стійкість, мужність та професіоналізм.
Принагідно, закликаємо наших читачів допомагати захисникам України, ваші донати наближають перемогу.