Для чого придумали зброю? Для того, щоб вбивати, домінувати чи залякувати когось? Так зброю використовують росіяни. Українцям же вона допомагає захищати життя, відновлювати справедливість і не боятися злочинців.
Сильні, відважні, мужні – такими бачить українців весь світ. Якщо на початку війни нас сприймали здебільшого як жертв і не давали зброю, тому що боялися, що вона потрапить до рук росіян, то зараз Україна є символом незламності, стійкості. Замість того, щоб здатися і розчинитися в “руском мірє”, ми кожного дня даємо відсіч ворогу на всіх фронтах. Українці довели, що нам можна довіряти найсучаснішу зброю, бо ми вміємо швидко вчитися і успішно застосовувати її.
Росіяни прийшли з прагненням стерти нас зі світу і розраховували зробити це за три дні. Проте, прийшовши на нашу землю, вони стикнулися з неймовірним рухом опору. Наші незламні люди з голими руками виходили проти ворога, як на роботі Міті Фєнєчкіна @mityafenechkin із серії “Хоробрість. Зроблено в Україні”.
Про це ж акварель художниці Kinder Album @iamkinderalbum “Україна чинитиме супротив”, що була представлена в проєкті “Piazza Ukraina” на Венеціанському бієнале у 2022 р. Тут оголені жінки абсолютно без захисту і без страху зупиняють російський танк.
Меми ж про те, як цигани або тракторист вкрали танк, стали натхненням для багатьох художників. Денис Метелін @metelin_denys трохи випереджає події і малює мрію всіх українців – картину “Гарна новина”, з написом “путин zдох”, на якій трактор везе танк, а на задньому плані палає ворожа техніка.
Тему танків розкриває і китайський художник He Xiangyu @hexiangyu_. У 2014 році в Лондонській галереї White Cube він представляє інсталяцію, яка є прототипом танка Т34, що використовувався Китаєм у деяких ганебних конфліктах. Напрошується аналогічне порівняння з мерзенним російським вторгненням. Їхня армія, як і їхні танки, просто здулася під натиском сили і мужності українців.
У результаті росія вже майже рік витрачає останні резерви військової техніки на терор українців. За цей час ми змогли адаптувалися до нових умов воєнного стану, тривог та відключення світла. Ми вже знаємо, як правильно ховатися вдома, щоб залишитися живим. Інсталяція Юлії Захарової “Правило двох стін” демонструє численні уламки скла, що застрягли в ліжку внаслідок влучання ракети. Нам кожної ночі доводиться боротися зі страхом померти прямо під час сну.
Сам звук сирени в багатьох породжує панічні атаки і непереборну внутрішню тривогу. Міті Фєнєчкіну дуже точно вдалося передати ці відчуття у своєму малюнку “Повітряна тривога”. На червоному фоні зображений будинок, над яким летить крилата ракета. Від неї ніби інфразвуковими хвилями поширюється сигнал, що ракета от-от кудись влучить.
Не меншу небезпеку становлять іранські дрони Shahed, які росія використовує для бомбардування українських міст з вересня 2022 року. Антон Логов @antonlogov зображує жінку, що ховається від нападу смертоносного дрону-камікадзе в Києві, а Михайло Скоп @neivanmade малює відчайдушну боротьбу українських військових з ірано-російським тероризмом.
Цікавим є проєкт “Russian rocket 2022” Жанни Кадирової. Вона створила серію наліпок з російською ракетою, які наклеїла на вікна транспорту закордоном. Коли потяг/автобус/літак рухається, складається враження, що це не наклейка, а летить справжня ракета. Таким чином художниця намагається привертати увагу пересічних іноземців до війни в Україні, натякаючи, що без їх підтримки російські ракети будуть літати уже над їх містами.
Кожен контрнаступ ЗСУ змушує росіян покидати тонни свого металобрухту на родючій українській землі, як на малюнку Олексія Ревіки @oleksii_revika “Z-лайно на українських дорогах”. Часто ця техніка ще робоча, і переходить нашим військовим в подарунок.
Коли ж вона зруйнована, вона вже нікому не принесе зла. Тепер вона може стати хіба арт-об’єктом в музейному просторі. Наприклад, на виставці “Мистецтво воєнного стану. Архів” у київській галереї The Naked Room @thenakedroomkyiv були презентовані шматки військової техніки у вигляді інсталяцій. Продакшн-менеджер галереї Павло Третьяков під час волонтерських поїздок у гарячі точки забрав із собою розплавлений шматок танку. На стіні галереї він тепер виглядає як красиве панно, яке вже точно нікому не принесе шкоди.
Ольга Балашова – кураторка проєкту, розповідає, що їхнім завданням було показати, що зброя перетворюється на декор, тому що вона втрачає свою силу і перестає виконувати свої основні функції.
Шматки військової техніки, ракет, використані відпрацьовані снаряди, коробки від джавелінів та інше стає елементами інсталяцій, основою для розписів художників, і це все активно продається на аукціонах, що організовуються для збору коштів для ЗСУ.
Наприклад, Денис Метелін розписує тубуси від джавеліна, які потім продаються за донати.
Христина Сіренко розписала відпрацьовану гільзу з ворожого касетного снаряду реактивної системи залпового вогню “Ураган”, яка була продана на стендап-вечорі за 23 тисячі гривень на потреби ЗСУ. Художниця прикрасила гільзу чорно-червоним піксельним орнаментом, який поєднує мотиви української вишивки та форми Збройних сил України.
Таким чином художники ніби знешкоджують смертоносну зброю, перетворюють її на несправжню, декоративну. Цей новий прийом в мистецтві однозначно варто фіксувати і досліджувати.
ЯК ВИКОРИСТОВУЮТЬ ЗБРОЮ УКРАЇНЦІ?
Знищуючи ворога, ми захищаємо себе, свою країну, свою незалежність. Здатися і підкоритися – означає вчинити злочин проти людяності і проти своєї ідентичності, стати ніким, а отже, померти. Ми довели всьому світові, що нам можна довіряти найсучасніші види озброєння, про що Україна до війни навіть мріяти не сміла. Звісно, наші титани ЗСУ та їхня філігранна робота не можуть залишити байдужими українських митців.
Зенітно-ракетний комплекс “БУК” є центральним образом “Українського рушника”, який створила Марта Лешак @martaleshak. Таким чином, художниця ніби вписує його в орнаментальну молитву, яка є оберегом української армії.
Особливими є картини Лесі Хоменко @lesia_khomenko, які вона створила в Польщі в Уяздовському замку. Перебуваючи там у перші місяці війни, вона займалася закупкою військового екіпірування. Це дало їй можливість підсилити свої відчуття зброї ще й тактильно. Спочатку художниця намалювала велике полотно з вертикальними лініями, яке зображує ПЗРК “Ігла”. Ця зброя призначена для ураження низьколітаючих вертольотів та літаків. Коли ж вона скрутила його в рулон, то відчула аналогію із тубусами, де зберігають інші ПЗРК та “джавеліни”. Рулон, оптертий на стіну галереї, натякає на те, наскільки сильно весь світ втягнутий у постачання зброї Україні.
Мабуть, найвпізнаванішими образами зброї є переносний протитанковий ракетний комплекс Javelin, безпілотний літальний апарат Bayraktar, високомобільна реактивна артилерійська система Himars. У 2022 році навіть дітей почали називати Джавелінами та Байрактарами. Олексій Ступін на малюнку “Байрактар пролетів” зображує безпілотник, який знищив усіх окупантів та їхню військову техніку.
Образи Javelin та Himars навіть перетворилися на своєрідні архетипи, їм почали надавати антропоморфних рис. Українсько-польський журналіст, що проживає в Торонто, Крістіан Борис разом зі своєю командою створив мем, в основі якого Мадонна з ПТРК FGM-148 Javelin в руках. Навколо неї блакитний німб з жовтими тризубами, а зелений колір її омофору дає натяк на військову форму. Богородиця ніби стала в ряди ЗСУ і знищує російські танки сучасною американською зброєю. Сьогодні зображення “Святої Джавеліни” можна зустріти де завгодно – на футболках, муралах, стікерах, і навіть татуюваннях. Цей бізнес вже зібрав для України більше, ніж мільйон доларів, а на їхньому веб-сайті є напис: “Ми працюємо, щоб відновити Україну”.
Основою для цього зображення стала Мадонна Калашнікова, яку намалював Кріс Шоу ще в 2012 році, тільки в первісному варіанті Мадонна тримала в руках автомат Калашнікова, а її німб був коричневого кольору без тризубів.
Після цього успіху бізнес Крістіана Бориса випустив ще один образ – “Saint Himars”. Коли українські військові отримали системи залпового вогню Himars, ЗСУ вдалося переламати хід війни, знищивши численні склади боєприпасів та ППО окупантів. Образ святого Хаймарса команда Крісіана Бориса зображує суворим старцем у профіль із машиною і ракетною установкою.
На картині Дениса Метеліна “Українські химери” Himars перетворюється на справжнього монстра, який кидає росіянам трохи вогню. Не дарма вони так його бояться. Зазвичай, ця зброя працює вночі, щоб мінімізувати ризики виявлення ворогами. Москалі засинають – Himars прокидається, щоб зробити їм боляче.
Ми не починали цю війну, та нам її завершувати. Для перемоги потрібна зброя, тому наші сили оборони докладають зусиль для того, щоб швидко опановувати нову зброю та ефективно застосовувати її на полі бою. Митці ж працюють над тим, щоб доносити світові важливість постачання Україні найсучаснішого озброєння, бо ми стоїмо на варті не лише своєї безпеки, але й всього світового порядку.