Війна в Україні і глобальна продовольча криза – Сергій Ільчишин

Сергій Ільчишин
Кандидат історичних наук, член Громадської Організації «Славетні Епохи України», член Всеукраїнської Кампанії «Пам'ять Нації», співзасновник науково-популярного медіа ресурсу «Історичне Радіо», член Національної спілки краєзнавців України, директор Волочиського історико – етнографічного музею.
Розділ статті: Війна

«Дай Бог тобі, дитино моя, ніколи не бачити що таке війна і голод», – завжди говорила мені маленькому бабуся. Вона дуже боялась війни. Коли вона говорила ті слова, я бачив, як у неї трясуться опущені руки, хрипне голос, пройнятий тугою і печаллю, очі наповнюються смутком та сльозами. Бабуся не дожила до початку повномасштабного вторгнення 24 лютого 2022 року. Хтозна, чи витримала б вона таке потрясіння, сирени, новини і щоденні переживанння.

У дім кожного українця завітала кривава війна. Кожній родині, так чи інакше, довелося зіткнутися з неминучими наслідками: браком певних продуктів харчування і підвищеними цінами на наявні. Перебої в логістиці та виробництві могли спричинити світову продовольчу кризу та призвести до голоду в окремих регіонах світу. Справа в тому, що багато країн залежать від українського експорту. Глобальна продовольча безпека стане великою світовою проблемою, якщо український експорт і надалі буде порушено, а зерно, вирощене в Україні, не потрапить до країн які його потребують.

Кілька тижнів 2022 року мали вирішальне значення для розв’язання глобальної продовольчої кризи. Мільйони людей могли померти з голоду, коли б росія не розблокувала порти України, тому що блокувати експорт зерна – значить тримати у заручниках та прирікати на голодну смерть мільйони людей. Лунали заклики до того, щоб війна в Україні «зупинилася за всяку ціну», додавши, якщо це неможливо «то на сторони… необхідно чинити тиск, щоб дозволити безпечний експорт зерна та інших товарів без затримок». Світ не може залишатися у владі військових криз у Європі чи інших регіонах світу.

Україна і росія є найбільшими у світі виробниками сільськогосподарських культур. Наразі війна безпосередньо впливає на ціни зерна, добрива і кормів. Продовольча криза вже призвела до зростання цін і посилення інфляції у низці країн Африки,  що залежали від імпорту нашого зерна. Війна порушує ланцюжки поставок та викликає різке зростання цін на паливо, продукти харчування та транспорт, а також (найгірший варіант розвитку подій) може спричинити масовий голод у світі та крах глобальної продовольчої системи. У свою чергу, Єврокомісія попереджала про можливість голоду в самій Україні. Люди в окупованих містах перебувають в апокаліптичних умовах: немає їжі, води, медичної допомоги. Гуманітарна криза в Україні досягала критичної точки, але ситуація може стати ще гіршою.

Україна виробляє суттєву частку світового продовольства: близько 27% насіння соняшника, 5% ячменю, по 3% пшениці та ріпакового насіння, 2% кукурудзи. Наша країна займає 1 місце за обсягами світового експорту олії з часткою майже 40%. У розрізі експорту ячменю – 2 місце у світі, а щодо експорту ріпаку та кукурудзи – 3 місце. Значна кількість країн у світі зберігає високу залежність від імпорту цих видів агропродукції, особливо країни Африки, Близького Сходу та Південно-Східної Азії. Через бойові дії та заблоковані традиційні транспортні маршрути як на суші, так і на морі, можливості України експортувати агропродукцію могли би бути дуже обмеженими, якби не допомога наших західних сусідів.

Більшість українського зерна йде на Близький Схід та в африканські країни – останнім часом це понад 40% річних поставок кукурудзи та пшениці. У найшвидшому завершенні війни зацікавлений весь світ, оскільки постачання пшениці з України – це понад 10% річного споживання пшениці для 15 країн світу. Зокрема це 28% потреб Індонезії, 21% – Бангладешу, а Єгипет імпортує майже 80% своєї пшениці з росії та України. Українське зерно йшло на експорт переважно до бідних країн Північної та Східної Африки, а також на Близький Схід. Ліван залежить від пшениці з України майже на 80%, а Сомалі – на 70%.

Всі прикордонні країни відгукнулися на проблему експорту зернових з України до третіх країн і вже значно спростили процедури оформлення вантажних перевезень, або активно працюють над цим, зокрема ліберальні умови для українських перевізників запровадили Румунія, Словаччина, Угорщина, Литва, Латвія, Естонія, а також Італія, Туреччина, Болгарія, Грузія, Данія, Греція та Австрія.

За даними Міністерства аграрної політики та продовольства України, експорт кукурудзи в 2021-2022 роках очікувався на рівні 30,9 млн. тонн, тоді як майже 17 млн. залишилося в країні на кінець січня для відвантаження до червня. Очевидно, що ці запаси навряд чи досягнуть цільових ринків, якщо росія не припинить заважати аграріям виконувати свою роботу. Навіть якщо фермери мали б достатньо засобів захисту врожаю, вони часто не можуть заправити свою техніку, оскільки росіяни знищують всю важливу інфраструктуру, включаючи склади. З огляду на це, порушення постачання неминуче. Це підвищило ціни на продукти харчування.

За даними ФАО ООН, війна вже спричинила різке зростання цін на пшеницю – вони зросли на 50%. Якщо постачання буде припинено, це матиме швидкий фінансовий вплив на харчову промисловість та інші товари, особливо в той час, коли економічні наслідки пандемії вже зашкодили сімейним бюджетам та світовій економіці. Вторгнення рф в Україну істотно порушило процес сільськогосподарського виробництва в країні. Експорт зерна скоротився на 30%. Станом на 31 грудня 2022, відвантаження зерна впало на 9,58 млн т до 22,61 млн т, повідомляє Мінагрополітики, посилаючись на дані Держмитслужби.

Пораховано, що запасів пшениці, кукурудзи, олії, базових продуктів сьогодні на складах та елеваторах достатньо на три-п’ять років. В Україні не буде проблем із їжею через російську агресію. Запасів іншого продовольства вистачить на два роки. Як зазначив заступник міністра аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький, з огляду на залишки з минулого року та прогноз урожайності цього року, можливий дефіцит у межах 10-15 млн тонн. Тому у разі неможливості швидкого експорту, завозяться мобільні елеваторні банки та рукави, щоб мати у потенційному резерві обладнання для зберігання цих додаткових об’ємів.

Загалом у нас є тисячі елеваторних потужностей, вони розподілені по всій території України, але і їх іноді не вистачає. Тому для стабілізації ситуації країни Європи надали Україні розбірні модульні конструкції та великі поліетиленові беги для зберігання зерна ­– тимчасові зерносховища, щоб допомогти зберегти врожай та забезпечити постачання зернових на світові ринки, бо через війну потужності зберігання сільгоспкультур в Україні знизилися з 75 млн. тонн до 60 млн.

Євросоюз активно допомагав і продовжує допомагати Україні. Допомогу отримали українські аграрії, які зіштовхнулися із серйозними труднощами через російське вторгнення. Основною допомогою є перегляд експортних квот і їх максимальне скорочення – це найважливіша підтримка, на яку український аграрний бізнес очікує від країн ЄС.

Важливо усвідомити, що близько 6 млн тонн зерна росія вкрала на окупованих територіях, а понад 20% орних земель знаходиться під тимчасовою окупацією. Війна росії проти України вже вплинула майже на чверть світової торгівлі зерновими та призвела до зростання світових цін. У залежних від зерна України та рф країнах фіксують продовольчу інфляцію та зниження доступу до продуктів харчування.

На товарній біржі Чикаго з 25 липня минулого року подорожчала пшениця. Це було пов’язано з ракетним ударом росії по Одеському порту, який поставив під загрозу реалізацію досягнутої угоди про відкриття коридору для експорту зерна. Зазначається, що ф’ючерси на пшеницю на товарній біржі Чикаго зросли майже на 4% до 7,86 долара за бушель, відновивши більшу частину позицій, втрачених 22 липня, коли ціни впали майже на 6% після оголошення про угоду. Тож українські фермери змогли продати зерно дорожче. Також ціни зросли на 10-30% після рішення Нацбанку підвищити офіційний курс долара, а також підписання договору в Стамбулі про експорт зерна.

«Фермер зараз матиме пропозицію щодо купівлі не від одного, а від кількох (трейдерів), і ми бачимо, як ціни вже кілька днів зростають. Це відбувається через два сигнали: перший – це вирівнювання курсів валют, а другий величезний сигнал – відкриття портів. Ціна пішла вгору і щодо рапсу, який зараз збирають, на 20-30%, на кукурудзу – на 10-20% буквально за кілька днів», – розповів міністр агропромислового комплексу.

При цьому ціна на пшеницю в Україні за кілька днів зросла на 10%, незважаючи на надлишок на ринку.

Спровоковане росією зростання цін на продовольство відчувається на всіх континентах, про що наголосив президент України Володимир Зеленський:

«Ціни на продовольство, що зростають катастрофічно, вже занесли її (війну) додому в мільйони африканських сімей. Так само, як і в багато сімей у країнах Азії, Європи, Латинської Америки. На всіх континентах болісно відчувається несправедливий і спровокований російською війною рівень продовольчих цін. Але саме для ваших країн це, на жаль, може стати особливою проблемою».

Він зазначив, що до вторгнення рф у світі відбувалися незвичайні інфляційні процеси:

«Різні держави вже направили колосальні грошові ресурси на підтримку економіки в умовах кризи через COVID-19. Проте не було нічого навіть схожого на дефіцит продовольства. Криза почалася саме 24 лютого, коли російський флот заблокував українські порти на Чорному та Азовському морях. І якби не російська війна проти України, просто не було б дефіциту на продовольчому ринку. Якби не російська війна, наші фермери та аграрні компанії змогли б забезпечити цього року рекордний збір. Якби не російська війна, люди в Африці, в Азії та де б там не було у світі, не страждали б від катастрофічного зростання цін на продукти. Просто не було б такого катастрофічного зростання цін».

Але незважаючи на складну ситуацію, з якою стикнулась наша держава на початку війни, коли, здавалось, все валиться з рук і йде шкереберть –  життя налагоджується, світ поступово оговтується від продовольчих потрясінь через дії української дипломатії і насамперед завдяки тим хлопцям та дівчатам, які боронять нашу державу.

20 Лютого 2023
Останні події

Олеся Житкова взяла участь у 9-тій щорічній конференції "Білорусознавчі студії у 21 сторіччі"

Олеся Житкова взяла участь у заході "Психологічний вплив війни: досвід військовослужбовців США та України"

«Літопис Незламності» провів дискусію «Українка вчора та сьогодні: війна, родина, суспільство» до 140-й річниці українського жіночого руху

В ірландському місті Корк відбувся марш і мітинг на підтримку України

Схожі статті: