Ядерна програма світу – History Malva

Malva History
Розділ статті: Війна

Велика війна – завжди жахлива трагедія, війна – процес боротьби між добром і злом. Але війна завжди прогрес до інновацій, нових досліджень, нових поглядів на життя.

Якщо ми будемо розглядати період до  Першої світової війни, то побачимо тенденцію просування загальноєвропейського дискурсу філософських шкіл щодо сучасності, гуманності та лініарного розвитку людства, життя стало більш динамічним. Класики інтелектуальної думки 19ст. описували свій період, як щось дуже сучасне, порівнюючи з періодом пізнього середньовіччя.  Але після початку Першої світовї війни, яка розпочалась з 28 червня 1914 року, коли сербський націоналіст Ґаврило Принцип, член нелегальної організації «Молода Боснія», в центрі Сараєва скоїв замах на Франца Фердинанда, наступника австро-угорського престолу.

Через кілька тижнів Австро-Угорщина оголосила війну Сербії, звинувачуючи її в причетності до замаху. Сформувалися два табори: сили Антанти, очолювані Францією й Великою Британією,  блок на чолі з Німеччиною та Австро-Угорщиною. Бойові дії розпочалися на Балканах, упродовж наступних років велися на східному й західному фронтах, на Близькому сході та в Африці. Країни Європи використали сучасну зброю проти самих себе. Конфлікт, на початку, як тоді задалось, був дуже несерйозним. Що військові, що люди були переконані, що в жовтні всі повернуться додому, але, на жаль, ні. Війна затягнулась на великий проміжок часу. Український історик, професор Українського католицького університету Ярослав Грицак, порівнює Першу світову з сучасною війною в Україні з періоду повномасштабного вторгнення з 24 лютого 2022 року.

Перша світова війна закінчилась, перемир’я було підписано в листопаді 1918-го, а мирну угоду в червні наступного року підписали в палаці Версаль неподалік Парижа.

Але це було перемир’я на деякий час, поки всі раділи, оцінка сучасниками Версальського договору була наступна: французький маршал Фош сказав: “це не мир, це перемир’я на 20 років”, а один із англійських політиків – “мир гірший за війну”.

Все так і відбулось, до влади прийшов реваншист Гітлер,він був націлений на те, щоб підняти німецьку націю з бруду.

Друга світова війна показала людству, що треба щось змінювати, треба шукати шлях до стримання глобальних конфліктів.

Одним з основних стратегічних впроваджень стала теорія стримування. Теорія стримування – це  ідея, що нижча сила, завдяки руйнівній силі зброї сили, може стримати більш потужного супротивника за умови, що ця сила може бути захищена від руйнування несподіваною атакою.

Проте критики вважають, що практика стримування призводить до гонки озброєнь і, як наслідок, до більшого ризику збройного конфлікту і загрозі постійного бюджетного дефіциту через перефінансування військової промисловості. Крім того, теорія має на увазі прагматичний підхід і не враховує ідеологічних розбіжностей між сторонами. Скоріш за все вони було праві, особливо, якщо ми дивимось на сучасну політику країни – терористки росії. Давайте розглянемо сучасні програми країн, які належать до клубу ядерних держав.

Франція

Франція   є членом ядерного клубу — однією з 5 країн, яким «дозволено» мати ядерну зброю.

Лісабонський договір 2007 року, де у статті 42 передбачається гарантія безпеки, що може поширюватися на право застосування ядерної зброї. Наприклад, положення Аахенського договору від 22 січня 2019 року про те, що Франція та Німеччина, яка теж є країною-членом ядерного клубу, зможуть «надавати одна одній всіляку допомогу та підтримку», може поширюватися й на ядерну зброю. За інформацією з Елісейського палацу у Парижі, зазначається авторами у статті, Е. Макрон пропонує зацікавленим партнерам у ЄС «стратегічний діалог» щодо ядерного стримування.

США

Сполучені Штати були першою країною, яка виготовила ядерну зброю, і є єдиною країною, яка використала її в ході війни, в результаті бомбардувань Хіросіми і Нагасакі за роки Другої світової війни. До і під час Холодної війни вона провела 1054 ядерних випробування та випробувала багато систем доставки ядерної зброї великої дальності. Після холодної війни велика частина озброєння була скорочена У 2004 році уряд США оприлюднив плани щодо скорочення ядерного арсеналу до приблизно 5500 боєголовок до 2012 року. Більша частина цього скорочення була виконана ще до січня 2008 року.

Відповідно до Доктрини Пентагону про спільні ядерні операції від червня 2019 року, «Інтеграція використання ядерної зброї із застосуванням конвенційних сил та сил спеціальних операцій є важливою запорукою для успіху будь-якої місії чи операції».

США є однією з п’яти визнаних ядерних держав, які підписали (ДНЯЗ). Станом на 2017 рік США мають приблизно 4018 одиниць ядерної зброї в боєготовності або на зберіганні. [4]

Велика Британія

Ядерне озброєння Великої Британії складається з 4 атомних підводних човнів. Якщо подивись раніше у Великій Британії були й інші види різних ядерних озброєнь, але до 1998 року всі вони були розформовані.

Одним з найважливіших моментів історії ядерного розвитку Сполученого  Королівства стало проведення спільних випробуваннь разом із Сполученими Штатами в Неваді. Згодом британське атомне озброєння було змодельоване за американськими зразками, наданими у відповідності з угодою 1958 року. Велика Британія також продовжувала закуповувати зброю у США, у тому числі ракети підводного базування  Поларіс, а також американські системи доставки.

На сьогоднішній день ядерна зброя Великобританії є зброєю стривання. Зараз підчас війни в Україні постійна представниця Великої Британії в ООН заявила, що її країна готова “зіграти свою роль” у забезпеченні безпекових гарантій для України, якщо Київ про це попросить. “І те, що ми хочемо зробити, це допомогти у будь-який можливий спосіб, закінчити цю війну, забезпечити виведення російських військ вторгнення. Ми були б раді зіграти у цьому роль, якщо уряд України попросить нас про це – так“. Насправді це має велике значення для України.

росія

За даними Федерації американських вчених, росія має 5977 ядерних боєголовок.

Зараз весь світ хвилюється  щодо заяв росії про застосування ядерної зброї у разі наступу ЗСУ на стратегічні об’єкти росії до цього списку входить український тимчасово окупований Крим.

Розглядаючи політику росії, ми розуміємо, що їх основна військово-ідеологічна компанія полягає в шантажі світової спільноти своїм ядерним потенціалом. Росія визнає використання ядерної зброї, якщо по території рф або її союзників запустять балістичні ракети або застосують ядерну зброю, нападуть на критичні урядові або військові об’єкти рф та при агресії із застосуванням звичайної зброї.

КНДР

Сьогодні вся світова спільнота була шокована заявою Північної Кореї, якою та проголосила себе ядерною державою й визначила за собою право превентивного удару.

Історія цього конфлікту є такою: в 1945 р. Корейський півострів, звільнений з-під японської окупації, був поділений на дві частини, північну контролював СРСР, а південну – США, головний політичний та ідеологічний супротивник Кремля. Усі спроби об’єднання частин півострова, де вже сформувалися окремі політичні апарати, були завідомо марними, а піком протистояння стала Корейська війна 1950-1953 рр. Після застосування миротворчих зусиль конфлікт перейшов у стан замороженого (сторони не ведуть бойові дії, проте й не знаходяться в мирі).

Головною особливістю Північної Кореї є абсолютний тоталітарний режим, що характеризується культом особи вождя, Кім Чен Ина, відсутністю поваги до прав людини, економічної свободи, втручанням у сферу особистого життя (у КНДР навіть існує перелік дозволених зачісок, від якого не можна відступати). У своїй зовнішній політиці КНДР останнім часом значно зміцнила зв’язки з росією, від якої отримує підтримку в Радбезі ООН. Сама ж росія  розраховує на підтримку Північної Кореї у війні з Україною.

КНДР активно займається створенням власного ядерного потенціалу ще з минулого століття. Відповідно до звіту ООН країна виготовляє компоненти для ядерних установок, вдаючись при цьому до крадіжки технологій через хакерські атаки. Сам же Кім Чен Ин оголосив про наявність водневої бомби в 2015 р.

Сьогоднішня заява КНДР дає підстави зробити висновок про значний вплив на цю країну політики та ідеології рф, адже сама концепція “превентивного удару” відома ще з лютого.

Після анексії Криму і початку війни на Донбасі у 2014 році Київ неодноразово заявляв, що росія порушила одну з найважливіших умов міжнародних угод. Росія порушила один з найважливіших договорів – Будапештський меморандум. Меморандум про гарантії безпеки підписали у грудні 1994 року у Будапешті, звідси й назва документу. Це сталося після приєднання України до договору “Про нерозповсюдження ядерної зброї”.

Будапештський меморандум підписали президент США Білл Клінтон, росії Борис Єльцин, України Леонід Кучма та прем’єр-міністр Великої Британії Джон Мейджор.

За документом Київ відмовився від ядерного арсеналу, який на той час був третім за потужністю у світі після США і Росії.

Країни-лідери обіцяли притримуватись таких правил: поважати незалежність, суверенітет та теперішні кордони України; утримуватися від загрози силою або її застосування проти територіальної цілісності або політичної незалежності України; утримуватись від економічного тиску, що може порушити суверенітет України.

Роблячи висновки, хочу зазначити, поки цивілізований світ шукає шляхи розвитку населення, боротьби з глобальним потеплінням та вирішенням питання голоду в Африці, путінська росія переконує власне населення в неминучості атомної війни й одночасно шантажує інші держави ракетно-ядерною зброєю, домагаючись реалізації своїх агресивних цілей. Особливо все почало погіршуватись з повномасштабною агресією росії проти суверенної держави України. Світова спільнота повинна допомогти знайти шляхи вирішення найважливішої пробеми 21ст. – ядерної катастрофи.

Джерела
18 Вересня 2022
Останні події

«Літопис Незламності» провів дискусію «Українка вчора та сьогодні: війна, родина, суспільство» до 140-й річниці українського жіночого руху

В ірландському місті Корк відбувся марш і мітинг на підтримку України

Іван Бездудний взяв участь у міжнародному воркшопі "Війна, наука та емоції: (не) проговорене"

"Літопис Незламності" підписав меморандум про співпрацю з Київським університетом імені Бориса Грінченка

Схожі статті: