Гендерна трансформація ринку праці: жінки в «чоловічих» професіях – Анастасія Бессонова

Анастасія Бессонова

Психологиня, співачка, авторка пісень, викладач вокалу, аспірантка факультету психології УДУ імені Михайла Драгоманова, арт-терапевт та музикотерапевт, авторка статтей з музичного мистецтва, психології та тренінгів особистісного зростання. Коло наукових інтересів: психічне здоров'я населення, розвиток впевненості, музико-терапія, арт-терапія, робота з підлітками.

Розділ статті: Війна

Повномасштабна війна суттєво змінила український ринок праці. Якщо на початку війни спостерігався дефіцит вакансій, то зараз відчувається гостра нестача кадрів, особливо працівників традиційно «чоловічих» професій. Ці зміни пов’язані з масовою міграцією та мобілізацією. Виклик, що водночас є випробуванням і новим поштовхом для українського суспільства.

Жінки, які раніше рідко обирали такі галузі як виробництво, будівництво, транспорт, логістика та інші, зараз активно заповнюють цей вакуум. Ця гендерна трансформація ринку праці є безпрецедентною за своїми масштабами та швидкістю.

У 2023 році за сприяння Державної служби зайнятості нові робочі місця знайшли 240 тисяч українок та українців, з них 158 тисяч, тобто 66 %, – жінки. Лише за минулий (2023) рік понад 677 жінок стали операторками заправних станцій, 253 – машиністками насосних установок, а 14 – водійками навантажувачів. Також серед жінок були популярні такі професії як машиністка крана, операторка верстатів з програмним керуванням, машиністка підземних установок, верстатниця деревообробних верстатів, вантажниця,  слюсарка, гірниця, водійка тролейбуса та інші.

Суспільство поступово змінює своє уявлення про жіночі можливості та здібності. Це не означає, що всі стереотипи розвіяні, але процес зміни вже не зупинити.

У 2023 році жінки Волині успішно опанували традиційно чоловічі професії. Вони працювали охоронницями, верстатницями та навіть далекобійницями. Станом на січень 2024 року на Волині є 4034 вакансії, з яких 60% – це робітничі професії. Враховуючи, що серед громадян, що перебувають на обліку, 74% – жінки, обласний центр зайнятості пропонує їм перекваліфіковуватись.

Бізнес в Україні змушений адаптуватися до нових реалій, спричинених війною. І поки вирішення проблеми міграції залишається складним завданням, роботодавці вже зараз шукають шляхи заміщення чоловіків на виробництві, щоб підтримувати безперебійну роботу підприємств.

Часто компанії бажають «перестрахуватись» від втрати спеціаліста-чоловіка через мобілізацію, адже бронювання на підприємствах складає 50% співробітників. Для зменшення ризиків в одному з найбільших агропромислових холдингів України Kernel, розробили матрицю кваліфікацій, готуючи фахівців не лише в рамках однієї професії, а й навчаючи їх суміжним, щоб вони у разі потреби могли замінити колегу.

Трансформація відбувається в різних сферах. Наприклад, в логістиці, завдяки автоматизації складів, традиційно «чоловічі» завдання, такі як керування навантажувачами чи обслуговування автоматизованих систем стають доступними для всіх. Спеціалістки з логістики все частіше відповідають за планування, організацію та оптимізацію всього ланцюга постачання від виробництва до кінцевого споживача. Вони аналізують ринок, керують запасами та розробляють стратегії, що дозволяють компаніям працювати ефективніше.

Разом з тим зростає  кількість жінок, які хочуть навчитися кермувати вантажівкою. Логістика – це основа нашої економіки і професійні водійки завжди будуть затребувані.  Тепер усі можуть навчатися безкоштовно, спеціальну програму фінансує уряд Швеції. 

Тож жінки з усієї України з’їжджаються на тренінги, щоб опанувати професію водійки вантажівки, окрім практичного водіння, вони отримують цінні знання з домедичної допомоги та психології. Цього року планується підготувати щонайменше 300 нових водійок, які допоможуть забезпечити безперебійну роботу логістичних ланцюгів».

Мобілізація чоловіків створила гостру потребу в кваліфікованих кадрах і в сільському господарстві. Жінки стають незамінними фахівчинями, які забезпечують роботу на невеликих фермерських господарствах і великих агрохолдингах. Вони займаються вирощуванням культур, доглядом за худобою, пакують продукцію та  контролюють її якість.

Жінки дедалі активніше заявляють про себе в українському IT-бізнесі. Спеціалістки розробляють програми та додатки, займаються тестуванням, аналізом даних, бізнес-аналітикою, впроваджують технології штучного інтелекту. За даними SPEKA, якщо у 2012 році їхня частка становила лише 8%, то зараз майже третина ФОП в IT-галузі – це жінки. Крім того, спостерігається зростання кількості жінок на керівних посадах та серед власниць бізнесу.

Попри будь-які зміни актуальними залишаються робітничі професії для жінок. Не пропаде потреба на виробництві, у торговому та складському персоналі, пошитті речей. Також високий попит має будівництво, адже попереду масштабна та довга відбудова. Зокрема, 1.2 тис. жінок знайшли роботу на будівництві — тепер вони становлять 38% всіх працевлаштованих у галузі, хоча у 2021 році жінок в будівництві було 20%.

На Волині існує гостра потреба  в працівниках сфери торгівлі, авторемонту та промисловості. Через брак кадрів служба зайнятості пропонує жінкам освоїти робітничі професії.

У Донецькій області жінки демонструють високу професійну гнучкість, опановуючи нові спеціальності. Так, якщо раніше жінки на шахтах працювали переважно як геологи, маркшейдерками та спеціалістками технічного контролю, то зараз вони все частіше стають машиністками підземних установок. Також серед найбільш затребуваних фахівців – гірничі інженерки, слюсарки, водійки, контролерки газового господарства, інженерка з охорони праці. Заробітна плата у вакансіях коливається від мінімальної 8000 до 54000 грн. 

Нестача фахівців на окремих підприємствах дорожньої галузі столиці сягає 28-30%. Найбільша потреба у водіях, механіках, машиністах, малярах.

Наприкінці травня цього року київське метро зіштовхнулося з гострим дефіцитом кадрів, що призвело до збільшення інтервалів руху поїздів.  Тож  у червні оголосили набір на курси машиністів, на які подали понад 450 заявок, серед яких близько половини – жінки.

Навчання на курсах повністю безкоштовне, а слухачі додатково отримуватимуть стипендію близько 8000 гривень на місяць. Перші випускники зможуть приступити до роботи вже наприкінці лютого – початку березня 2025 року.

На жаль, жінки, які обирають роботу у сферах, де переважає чоловіча праця, іноді зіштовхуються з упередженістю та дискримінацією. Одні з найбільш відчутних їх аспектів — це оплата праці та кар’єрні можливості.

Професорка Гарвардського університету Клаудія Голдін присвятила своє життя науковому дослідженню цієї проблематики та її впливу на економіку і 2023 року отримала Нобелівську премію з економічних наук «за поглиблення нашого розуміння результатів виходу жінок на ринок праці».

Вона проаналізувала дані з США за 200 років, щоб дослідити гендерні відмінності в заробітках та зайнятості. Дослідження показало, що участь жінок на ринку праці не зростала, а утворювала U-подібну криву. Зокрема, на початку XIX століття участь заміжніх жінок зменшилася з переходом до індустріального суспільства, та вже на початку XX століття зросла зі збільшенням сфери послуг.

Також вона дослідила упередження самих жінок щодо свого місця на ринку праці, яке впливає на їхній успіх у майбутньому. Зокрема, в середині 1950-х років жінки обирали базову освіту з прицілом на те, що вони  будуть багато років доглядати дитину, тож не зможуть побудувати успішну кар’єру.  Доступ до контрацепції також прискорив зміни на ринку праці.

Взагалі проблема розподілу професій в тому числі й робітничих за гендерною ознакою полягає не в тому, що жінки не можуть виконувати певну роботу, а в тому, що суспільство нав’язує їм певні упередження, які починають діяти ще в дитинстві і впливають на вибір освіти та майбутньої професії. Тому жінки набагато частіше обирають вивчення гуманітарних наук замість прикладних, а відсутність необхідної освіти стає головною перешкодою для жінок, які хочуть працювати на “чоловічих” роботах. Наприклад, у більшості країн із розвиненою економікою жінки все ще становлять менше ніж 20% працівників, зокрема у сфері технологій. 

Якщо раніше гендерний розрив в оплаті праці  пояснювали різницею в освіті та професіях, то нині він зберігається навіть серед фахівців однієї галузі.

Це підтверджує опитування Indigo Tech за 2021 та 2022 роки щодо зарплат на керівних посадах в українському IT. Воно показало, що опитані жінки у 2021-му заробляли на 40% менше ніж чоловіки на аналогічних позиціях, а наприкінці 2022-го — на 35%. 

Також жінки в IT-сфері в чотири рази частіше зазнають гендерної дискримінації, яка перешкоджає їхньому кар’єрному зростанню. За даними дослідження компанії TrustRadius 2021 року 39% жінок вважають це основною перешкодою в просуванні.

Дослідження виявило значну гендерну нерівність в IT-індустрії: 78% жінок відчувають, що повинні працювати більше, аби довести свою професійну цінність.

Також жінки на 22% частіше ніж чоловіки відчувають синдром самозванця на роботі. Та навіть жінки, які повністю впевнені у своїх силах, через стереотипність відчувають тиск і мають перевершити своїх колег-чоловіків,  щоб  отримати рівноправне визнання та можливості.  Через що 57% жінок в IT почуваються згорілими на роботі порівняно з 36% чоловіків.

Існують певні зрушення в сприйнятті «чоловічих» та «жіночих» професій. Зокрема, у 2017 році в Україні скасували наказ Міністерства охорони здоров’я №256, в якому зазначалось 450 професій, заборонених для жінок. Він діяв з 1993 року. Наприклад, їм було заборонено керувати важкою технікою, такою як бульдозери чи екскаватори, працювати на рибоперобних підприємствах, бути водолазами,  водійками автобусів, що мають понад 14 місць. У київському метрополітені жінок обмежували роллю чергових по станції або прибиральниць. Сьогодні ж ситуація  протилежна: існує активний пошук жінок на посаду машиністок (принаймні в оголошенні). Скасування цього документа стало першим кроком до подолання гендерної дискримінації на ринку праці.

Ще одним не менш важливим кроком до рівноправ’я в трудових відносинах стало прийняття закону «Про рекламу» від 8 січня 2022 року, згідно з яким за розміщення вакансії через рекламні засоби (газети, сайти, телебачення) наприклад, із зазначенням статі або віку потенційного працівника, роботодавець може отримати штраф від Держпраці у розмірі 65 000 грн. Крім роботодавця, відповідальність можуть понести й виробники та розповсюджувачі реклами. Тож варто ретельніше продумувати текст оголошення про вакансію.

Нещодавно спалахнув скандал, пов’язаний з дискримінацією жінок під час прийому на роботу на посаду машиністки. Хоча підприємство заявляє про гостру потребу в працівниках, окремі представники метрополітену відверто говорять про небажання приймати жінок на цю посаду, надаючи перевагу чоловікам. З 20 запрошених жінок на цю співбесіду пройшли лише троє. Тож часом закон працює лише на папері, а роботодавці схоже більше зацікавлені у формальних пошуках персоналу, аніж у реальному вирішенні проблеми.

Для успішної інтеграції жінок у «чоловічі» професії необхідна підтримка держави та бізнесу. Це стосується інвестицій в освіту, створення відповідних програм перекваліфікації, а також забезпечення рівних можливостей для жінок на ринку праці.

Професійне навчання здійснюється у закладах освіти, передусім у центрах професійно-технічної освіти Державної служби зайнятості та на підприємствах за рахунок роботодавців, зокрема служба зайнятості активно допомагає жінкам у працевлаштуванні. Пропонуються безкоштовні курси перекваліфікації за затребуваними на ринку праці професіями, стажування на робочому місці. Тут діють центри професійно-технічної освіти для підготовки саме дорослого населення. У 2023 році навчання проходили 25,2 тисячі жінок. А для тих, хто хоче безкоштовно отримати спеціалізацію, можна скористатись програмою “ваучер на навчання”, яка дає право безкоштовно отримати спеціалізацію. Наразі ваучер може бути виданий для навчання за 124 професіями та спеціальностями.  Минулого (2023) року цією пропозицією скористались 12,9 тисяч жінок. Серед них були популярними також такі нетипові професії як трактористка, зварювальниця, охоронниця, електромонтерка устаткування, водійка навантажувача, машиністка та операторка котельні, лицювальниця-плиточниця, слюсарка-ремонтниця і навіть саперка та машиністка електровозу.

Фондом ООН у галузі народонаселення в Україні (UNFPA Ukraine) було створено кар’єрний та бізнес-хаб «ВОНА», який надає допомогу на всіх етапах пошуку роботи або започаткування власного бізнесу  жінкам, які постраждали від домашнього, гендерно зумовленого насильства, які перебувають у складних життєвих обставинах, мають низький рівень доходу та ВПО.

Найпопулярнішою в бізнес-хабі все ще лишається сфера краси, але вони намагаються просувати вибір професії без стереотипів. Хаб співпрацює з енергетичними підприємствами та виробництвом, що виготовляє компоненти для автомобілів. Серед професій, які опанували жінки,  фахівчиня з контролю якості, спеціалістка з верифікації викидів, електрикиня, спеціалістка з ремонту та обслуговування побутової електротехніки, також через  війну зріс запит на такі професії, як спеціалістки з 3D-друку та операторки дронів.

Не менш важливим є експериментальний урядовий проєкт з організації професійного навчання для учасників бойових дій та осіб з інвалідністю внаслідок війни в закладах професійної освіти Державної служби зайнятості, який розпочали восени 2023 року.

З початку 2024 року 40 захисниць розпочали навчання за програмами, спрямованими на підготовку до роботи в умовах воєнного стану. Крім цивільних професій, вони вивчають особливості використання БПЛА, цивільний захист, психологічна просвіта та надання психологічної допомоги населенню.

Завдяки урядовому проекту «єРобота» та програмам «Власна справа», «Грант для ветеранів та членів їхніх сімей» можна відкрити власний бізнес. 40% з 82 переможців – жінки. Вони успішно створюють власний бізнес у різних сферах: від виробництва та харчування до освіти та ветеринарії, демонструючи рівність можливостей з чоловіками.

ГО «Інноваційні соціальні рішення» спільно з КМДА також організовують навчальні курси для жінок, які бажають освоїти нову професію: електромайстринь, електромонтерок, трактористок, водійок.

Ці курси спрямовані допомогти жінкам не втратити бізнес або роботу, котру мали їхні чоловіки, які пішли на фронт. Зокрема, жінки вже отримали перші партії водійських посвідчень і далі продовжують розвивати сімейні форми бізнесу: пекарні, квіткові магазини, займаються доставкою товарів.

З 5 серпня 2024 на Київщині в Немішаївському фаховому коледжі розпочала роботу жіноча школа операторів будівельної техніки “Алеф Строй”. Ця унікальна ініціатива, спрямована на підготовку жінок-операторок сучасної будівельної техніки. Перший 9-тижневий курс об’єднав 15 учасниць, а загалом планується підготувати 75 фахівчинь. Навчання включає теоретичні заняття та практичне керування екскаваторами та навантажувачами.

Адаптація жінок до нових ролей – це складний психологічний процес. З одного боку, це дає відчуття впевненості в собі, самореалізації та незалежності. З іншого боку, це пов’язано зі стресом, втомою та необхідністю постійно доводити свою компетентність.

Багато жінок зіштовхуються з проблемою балансування між роботою та сім’єю. Це особливо актуально для матерів, які повинні поєднувати виховання дітей з вимогами нової роботи.

Важливу роль відіграють також роботодавці, які повинні створювати сприятливі умови для роботи жінок, забезпечувати рівну оплату праці та можливість кар’єрного зростання.

Війна стала потужним стимулом для гендерної трансформації на ринку праці. Жінки все активніше заявляють про себе в традиційно «чоловічих» сферах, демонструючи свої здібності та готовність до змін.

Майбутнє ринку праці в Україні залежить від того, наскільки ми зможемо використати цей досвід для створення більш справедливого і рівного суспільства.

Відбудова України – це наша спільна справа.  Це не лише відновлення будівель та інфраструктури, а й створення нових можливостей для кожного. Тож подолання гендерних стереотипів та залучення всіх талантів незалежно від статі – це запорука швидкого відновлення нашої країни та її процвітання.