Хто позбавив кримських татар дому – Антоніна Макаревич

Антоніна Макаревич

Кандидатка історичних наук, вчителька історії, співавторка інтегрованих підручників з історії України та громадянської освіти для 5 класу НУШ, авторка посібників для позакласного читання з історії України для учнів та учениць 1–4 класів, фахова редакторка посібників з історії України для школярів, провідна наукова співробітниця Національного музею мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків.

Розділ статті: Інше

Анексія Криму росією у 2014 році стала черговим актом нищення кримськотатарського народу московитами. Повномасштабне вторгнення росії в Україну вкотре актуалізувало кримське питання. Кримські татари є корінним народом Криму, який там сформувався. Іншої рідної землі вони не мають, однак сьогодні їх найбільше проживає у Туреччині. Чому так сталося і хто у цьому винен – розберімося у статті.

1449 року Хаджи-Ґерей проголосив себе незалежним правителем Криму. Цю дату прийнято вважати датою утворення Кримського ханату. Однак становище Хаджи-Ґерея не було настільки міцним, аби самостійно протистояти Золотій Орді, тому досить швидко ханат потрапляє у залежність від Османської імперії. Залежність проявлялася у тому, що османський султан мав право усувати й призначати ханів за власним бажанням, а кримський хан повинен був брати участь у воєнних кампаніях султана. Османські султани надавали ритуальні почесті та матеріальні пожалування кримським ханам, а також визнавали їх нащадками Чингісхана. Під протекторатом Османів кримські хани перебували до 1783 року. Тоді катерина ІІ видала маніфест про включення Криму до складу російської імперії. Це спричинило хвилю еміграції мешканців до Османської імперії, які у такий спосіб намагалися врятуватися від утисків і репресій. Найбільша хвиля еміграції спостерігалася на межі XVIII-XIX ст. і в середині XIX ст. одразу після Кримської війни 1853-1856 рр. Тоді півострів залишили дві третини корінного населення.

У травні 1944 року радянська влада ухвалила рішення про виселення за межі Кримської АРСР кримських татар. Черговий злочин було реалізовано 18-20 травня. Тоді з півострова депортували близько 200 тис. людей. Обґрунтуванням цього рішення стало начебто масове зрадництво та колабораціонізм. На збори виділили від кількох хвилин до пів години. За цей час люди мали зібрати речі, щоб назавжди залишити рідний дім і поїхати невідомо куди. Близько 8 тисяч людей загинули під час переїзду, серед них – діти та літні люди. У Криму перейменували населені пункти, аби стерти пам’ять про те, що ця земля – батьківщина кримських татар. Уже у липні сюди переселилися більше 50 тисяч людей, переважно росіян. Оселилися вони в помешканнях депортованих.

Зважаючи на давність описаних подій, нащадки кримських татар, які залишили півострів ще у XVIII-XIX століттях, могли втратити генетичний зв’язок із Кримом. Вірогідно, що сьогодні їх нащадки ідентифікують себе етнічними турками, оскільки є громадянами Турецької Республіки. Тому вважати їх як етнічних кримських татар, що проживають в Турецькій Республіці, не видається можливим. Тим паче, що переписи населення, які регулярно проводяться в Туреччині, не містять даних щодо етнічного складу населення.  Усі громадяни Туреччини є турками, а поняття етнічних меншин у такий спосіб відкидається. З цієї причини немає жодних точних цифр щодо кількості кримських татар, які проживають у Туреччині, а наявні у ЗМІ цифри мають великі розбіжності. Але більш-менш усталеною в різних джерелах нижньою межею є 2 млн осіб. Зокрема Посольство України в Турецькій Республіці подає інформацію, що кримських татар в Туреччині проживає від 2 до 6 млн осіб.

За результатами Всеукраїнського перепису населення 2001 р. на території Криму було зареєстровано 2 413 228 громадян України, з яких 58,3% – росіяни, 24,3 % – українці, 12,1 % – кримські татари. Відповідно рідною мовою 78,95% визнавали російську, 9,51% – українську, 9,59% – кримськотатарську.

Станом на 2014 рік кримських татар в Криму проживало близько 300 тисяч, а це 13% населення півострова. В Туреччині ж їх проживає щонайменше 2 млн осіб – в рази більше, ніж в Україні. Сьогодні більшість населення Криму складають росіяни, які прибували на півострів, витісняючи місцевих мешканців. Унаслідок насильницької політики російської імперії, радянської влади, російської федерації кримських татар у Криму нині – меншість. Найбільше їх проживало в Криму до 1783 року – близько 92%. Тобто до першої анексії Криму росією. Після чергового зазіхання російської імперії на Крим вони масово емігрували до Туреччини, а на їхнє місце прибували росіяни. На початку ХХ ст. росіяни становили 41% населення. За даними перепису 1939 р. російська громада зросла до 558,5 тис. (49,6 %), татарська – до 218,9 тис. (19,4 %), українська – до 154,1 тис. (13,7 %), єврейська – до 64,5 тис. (5,7 %), німецька – до 51,3 тис. (4,6 %), грецька – до 20,7 тис. (1,8 %), болгарська – до 15,3 тис. (1,4 %), вірменська – до 12,9 тис. (1,1 %).

На початку березня 2014 року кримські татари, налякані російською інтервенцією, шукали підтримки Туреччини. Спираючись на власний історичний досвід, вони передбачали, що можуть зазнати утисків та переслідувань з боку російської федерації у разі анексії Кримського півострова. Постійна представниця Президента України в АР Крим Таміла Ташева в інтерв’ю у лютому 2023 року зазначила, що у 2014 році Крим залишили понад 35 тис. громадян. За офіційними даними протягом 2014-2022 років покинули півострів 54 тис. людей, однак реальні цифри можуть сягнути і 100 тисяч.

Вже 16 березня 2014 року, в день проведення так званого «референдуму» в Криму завершилась зустріч премʼєр-міністра Республіки Туреччина Реджепа Тайїп Ердогана з лідером кримськотатарського народу, народним депутатом України Мустафою Джемілєвим. Під час зустрічі премʼєр-міністр підкреслив, що Туреччина бачить Україну цілісною і незалежною, а також виступає проти втручання іноземних сил у внутрішні справи України.

Кримськотатарська всесвітня організація «Світовий конгрес кримських татар» не залишилась осторонь ситуації і засудила анексію Криму росією, висловила підтримку територіальній цілісності України. У серпні 2015 року в Анкарі відбувся ІІ Курултай Всесвітнього конгресу кримських татар. На з’їзді виступили із промовою міністр закордонних справ України Павло Клімкін, віце-премʼєр Уряду Туреччини Нуман Куртулмуш та заступник голови Великих національних зборів Туреччини Наджи Бостанджи. В роботі конгресу взяли участь представники близько 200 кримськотатарських організацій з 12 країн світу – України, Киргизії, Казахстану, Канади, Литви, Польщі, росії, США, Румунії, Туреччини, Франції тощо. Російська федерація всіляко перешкоджала роботі Конгресу, зокрема завадила кільком членам Меджлісу вилетіти до Анкари, викликаючи їх на допити до Слідчого комітету рф по Республіці Крим. З 2014 року і по сьогодні тривають переслідування, фізичне знищення кримських татар і татарок на території Криму.

Анексія Криму у 1783 році, утиски, депортація у 1944 році за наказом сталіна, переслідування, увʼязнення і фізичне знищення людей на території Криму з 2014 року – перелік лише наймасовіших злочинів росії проти кримськотатарського народу. Уперше за більш ніж 200 років вони отримали можливість повернутися на свою батьківщину у 1991 році. Таку можливість їм надала незалежна держава Україна. Повернутися на батьківщину нині кримськотатарський народ так само зможе лише завдяки перемозі України у сучасній війні, яку розв’язала росія. Саме тому кримські татари стають до лав Збройних Сил України. Вони хочуть повернутися додому – до Криму.