«Культурна спецоперація» або росія країна-мародер культурних цінностей – Галина Сафар’янс

Галина Сафар'янс
Історикиня, аспірантка університету Григорія Сковороди в Переяславі, провідна екскурсоводка НМАП України (2015-2018 рр.), вчителька історії та правознавства гімназії 179 міста Києва.
Розділ статті: Війна і Право

У січні 2023 року видання The New York Times стверджувало, що росіяни за час від початку повномасштабного вторгнення вкрали в Україні десятки тисяч предметів мистецтва, зокрема ті артефакти, вік яких сягає кількох тисяч років.

Існує низка міжнародних договорів, які забороняють пограбування творів мистецтва. Наприклад, Конвенція 1954 року про захист культурних цінностей у разі збройного конфлікту. Її підписали і Україна і Росія.

Але останні дані Міністерства культури України свідчить про протилежне – росія жодних міжнародних домовленостей та договорів не визнає. За 2 роки повномасштабної війни було зруйнувало 38 українських музеїв і викрадено понад 480 000 творів мистецтва, 540 об’єктів культурної інфраструктури зазнали пошкоджень. А культурній спадщині України завдано збитків на суму у 2,6 мільярда доларів. Це найбільше розкрадання культурних цінностей з часів Другої світової війни.

Грабіжницька політика росії не є чимось новим. Протягом століть вони вивозили українські історичні та мистецькі пам’ятки. Російські музеї століттями наповнювалися українськими рукописами, творами мистецтва. Але навіщо? Давайте розберемося в цьому питані…

Що роблять імперії на завойованих територіях? Знищують культурну спадщину, викрадають культурні артефакти. І ця традиція продовжується і зараз. «Росіяни воюють проти нашої ідентичності, яку представляє культурна спадщина. І той факт, що вони грабують музеї, абсолютно вписується в логіку війни проти наших цінностей, проти нашої спадщини, вони не тільки грабують, а в деяких місцях свідомо руйнують музеї. В Іванкові [Київської області] розбили музей, де зберігалися картини Марії Примаченко, ці картини вдалося врятувати. А в Сковородинівці [Харківської області] музей розбомбили, але музейні працівники змогли заховати найцінніші речі. Тобто це війна проти нашого культурного коду і проти наших цінностей, і якраз історія з грабежами є складовою такої політики», — коментує міністр культури та інформаційної політики України Олександр Ткаченко.

Окупувавши українські міста росіяни грабували музеї та галереї. Мародерства та руйнацій зазнало понад 30 музеїв Херсону, Маріуполя, Мелітополя, Херсону Запоріжжя та інших міст. Те що вважалося цінним з точки зору російської завойовницької політики вивозилося до москви. За даними Культурного фонду Херсонщини було викрадено 15 тис унікальних артефактів. Беззаперечно, що це є воєнними злочинами.

Так тепер виглядає Херсонський краєзнавчий музей зсередини після адептів руцкава міра.

За словами головної зберігачки фондів Херсонського художнього музею Анна Скрипка

«двічі на день приїжджала група людей, це натовп 30-40 осіб. У який-небудь зал заходять, ланцюжком шикуються, щоб передавати до виходу картини. Їде одна фура, після обіду приїжджають інші люди, інша фура вантажиться. Коли я запитала: «Вибачте, а кому я це «передаю»?», мені відповіли: «Я уповноважений представник Міністерства культури Російської Федерації». Усе.»

Вкрадені росіянами картини з Херсонського обласного художнього музею ім. Олексія Шовкуненка. Крим. Фото: Херсонський художній музей/Facebook

Секретар Херсонського обласного краєзнавчого музею Олена Єрьоменко в одному з інтерв’ю, розказала про пусті вітрини, де колись зберігалися артефакти скіфського, давньогрецького та козацького періодів:

«Вони забрали золото, забрали колекцію ікон. Усю зброю винесли – починаючи від стародавніх часів і закінчуючи сучасною зброєю. Нагороди, медалі – все забрали».

Викрадені росіянами предмети. Скриншоти із сайту НАЗК
Викрадені росіянами предмети. Скриншоти із сайту НАЗК

Нажаль, не обійшлося без місцевих колаборантів. Адже окупанти знали заздалегідь, що саме потрібно вкрасти. Так, на сторону росіян перейшла директорка і частина колективу краєзнавчого музею Херсону.

Російські музейники також доєднаються до мародерства під час війни. Директор музею «Государствєнного Історіческого музєя»  хвалиться, що частину експонатів його працівники особисто збирали на території Луганської народної республіки. А працівники російських культурних установ беруть у цьому безпосередню участь. Тому Міжнародна рада музеїв (ІСОМ) України активно займається тим, щоб «героїв» знали в інших країнах світу.

Окупанти називають це «евакуацією» і вивозять з музеїв культурні експонати. Заголовки російської преси рясніють написами «Работи Айвазовського та Куінджі спаслі от обстрела».  «Врятували» такі картини як: «Червоний захід сонця», «Осінь» та «Ельбрус» Куїнджі, «Біля берегів Кавказу» Івана Айвазовського. А також  погруддя Куїнджі роботи скульптора Володимира Беклемішева три унікальні ікони.

Із Херсонського художнього музею росіяни вивезли найцінніші картини. Фото з Сімферополя / tverezo.info

Мер Мелітополя Іван Федоров 30 квітня 2022 року заявив що до вивезених експонатів із Мелітопольського краєзнавчого музею належить і частина колекції скіфської доби. Швидше за все воно потрапило до окупованого Криму.

Частина артефактів потрапила до окупованого Криму. Це роботи Олексія Шовкуненка, Івана Похитонов, фрагмент картини Марії Шнайдер-Сенюк «Косарі», який вдалося ідентифікувати завдяки пропагандистському сюжету про Центральний музей Тавриди. Туди ж вивезли і частину колекції іконопису XVII-XX cт, українського живопису ХІХ – ХХ ст. з художньої галереї імені Альберта Гавдзинського у Новій Каховці.

Проєкт ТЕКСТІВ “Украдені скарби”

З колекцій Маріупольський краєзнавчий музей знищено 95% експонатів. Найцінніші експонати були вивезені окупантами, а внаслідок обстрілів будівля фактично зруйнована. Збереглися небагато. Доля вцілілих артефактів невідома.

Росіяни викрали не лише картини та цінні речі, а й пам’ятники та мощі. Так, з Херсону були вивезені Суворову і Потьомкіну, і навіть останки Потьомкіна (Хоча за цими «втратами» ми засмучуватися не будемо)

Те, що не вдалося вивести просто знищується. А потім російська пропаганда розказує, що ніякої української історії та культури.

На різних російських пабліках можна навіть прочитати, що Григорій Сковорода «Перший руский філософ!» Але ця нахабна вигадка легко ламається об історичні докази. Тож його музей на в селі Сковородинівка області. просто намагалися знищити, поціливши ракетою. Знищено і пам’ятники жертвам Голодомору в Маріуполі та Новій Каховці. На Львівщині внаслідок ракетного удару постраждав музей  головнокомандувача Української повстанської армії Романа Шухевича.

Зруйнований музей Г. Сковороди. фото: Харківська ОВА       
Музей генерал-хорунжого УПА Романа Шухевича
Все, що залишилося від ікони у зруйнованій російським бомбардуванням церкви у Чернігові (місто, засноване у VII столітті). 6 квітня 2022 року 

Крім музею Сковороди постраждали низка інших не менш важливих установ:   музей Райко, будинок-музей письменника Остапа Вишні, музей Марії Примаченко, музей старожитностей Тарновського та інші.

Іванківський історико-краєзнавчий музей

Варто зазначити, що на момент повномасштабного вторгнення загальних списків предметів, які зберігаються в українських музеях, окрім унікальних, фактично не було. Особливо це стосується регіональних музеїв на окупованих нині територіях. Які артефакти та куди їх вивезли встановити вкрай важко.

Награбовані українську культурні артефакти вивозять до музеїв росії й використовують у пропагандистських цілях, На виставці у Російському історичному музеї на Красній площі, що відкрилася у вересня 2023 р. пропонується ознайомитися «з історією Новоросії – обширного регіону у Північному Причорномор’ї, що увійшов до складу Російської імперії у 1764 році». Тим самим вони заявляють про притензії на українські території. Вона насаджує та пропагує «руский мир» та «рускую культуру». Саме видатних митців окупанти використовують задня виправдання міфу історичної єдності українців та росіян. Її використав російський президент в своїй нещодавні псевдоісторичній промові.

Варто зауважити, що росіяни вкладають величезні кошти у пропагандистську культурну політику замінюючи український культурний фон на свій. Був введений новий термін, який характеризує зведення культурних осередків на загарбаних територіях – «спецстроительство». «Военно-строительный комплекс Минобороны России» будує на окупованих територіях не лише дороги, а й сучасні круті виставкові, артцентри, музеї. В Мелітополі відкрили новий «мультимедійний історичний парк» з промовистою назвою «Россия — моя история», де були проставлені експонати з українських музеїв.

Все це свідчить про прагнення підриву «ідентичності України як окремої країни, з претензією на законне володіння Росією усіма їхніми експонатами», за словами антрополога Браяна Деніелса.

Втрати музейних фондів у тільки почали підраховувати. Загалом російські варвари спустошили близько 40 українських музеїв, постраждало більше 8,5 тис пам’яток культури. Доля викрадених творів мистецтва різна. Якщо картини ми можемо відслідкувати. То доля менш цінних не відома. Їх може бути знищено, як наприклад безцінні вапнякові стели Римської доби втрачені на завжди. Або вони потрапили до приватних колекцій. І завдання української влади та організацій відслідковувати їх на світовому мистецькому ринку й робити все, щоб їх повернути.

Картина Миколи Дубовського “Море”, викрадена з Маріупольського художнього музею

Центром протидії дезінформації разом з мистецтвознавчим інтернет-проєктом «Культуртригер» у лютому 2023 року створено спеціальний сайт де можна побачити список викрадених картини та місця куди їх вивезли https://cpd.gov.ua/ Уже вдалося ідентифіковано картини Айвазовського, Крамського, Врубеля, Кончаловського та інших. Загалом із Херсонському художньому музеї викрадено 80% колекції.

Ідентифіковані украдені твори
Викрадена ікона «Чудо святого Георгія про змія з Апостолами Петром і Павлом»
Херсонський художній музей ідентифіковує твори, які були викраденими росіянами

Важливу місію із документування злочинів проти культури та нашої історії зробила команда проєкту «Ідемо в музей» у документальному фільмі «Музеї. Неокуповані». А також проєкт «Війна і мистецтво» розділ «Викрадена спадщина» Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК). Зараз уже вдалось зафіксувати 245 культурних об’єктів, викрадених росіянами.

Викрадені росіянами предмети. Скриншоти із сайту НАЗК
Микола Пимоненко «Великодня заутреня»  

Нещодавно уряд Естонії заявив, що поверне до України «скіфське золото», яке росіяни викрали з окупованого Криму. У 2018 році вони були конфісковані естонськими прикордонниками з метою незаконно вивезення та продажу в Європі.

Яскравим прикладом успішної, хоч і довготривалої, роботи над поверненням українських музейних артефактів є рішення Апеляційний суд Амстердаму про передачу «скіфського золота» Україні, яке було вивезене на виставку ще до анексії Криму у 2014 році.

Важливою складовою захисту культурних цінностей є механізми міжнародного права під назвою «блакитний щит» ЮНЕСКО. Це звісно не захистить культурні організації від знищення, але допоможуть у виплаті репарацій після завершення війни. Наприклад до всесвітньовідомого Херсонесу представники  моніторинговій місії ЮНЕСКО не можуть потрапити ще з 2017 року.  Російські представники стверджують, що пропустять їх лише у випадку надання російського мандату. Фактично це прирівнюється до визнання Криму російським, на що ЮНЕСКО піти не може.  робити не може. Така сама історія з іншими окупованими територіями.

Але, оскільки мистецькі втрати лише почали каталогізувати, то європейським виставкам та аукціонним організаціям потрібно уважно перевіряти експонати з росії. Фіксація викрадених культурних цінностей має допомогти запобігти незаконній торгівлі предметами мистецтва та старовини. Про факти руйнувань культурної спадщини можна повідомити на сайті МКІП https://mcip.gov.ua.

У 2023 році на платформі Ірландського музею сучасного мистецтва в Дубліні проєкт «Втрачена українська спадщина» представив 32 роботи, викрадені окупантами з колекції Херсонського художнього музею ім. Олексія Шовкуненка. Хоча їх кількість сягає понад 11 тисяч вивезених творів. Це ще один спосіб підняти питання викрадених мистецьких творів.

Як повернути речі, які вкрала росія? Як зробити так, щоб ці речі не виходили на світовий простір як твори російської культури? Перше, що можемо зробити уже зараз, це припинити співпрацю з тими установами які зберігають викрадені речі. Адже це також злочини воєнні і покарані мають бути. Голова НАЗК Олександр Новіков наголосив, що викрадення культурних цінностей як частини нашої історії є воєнним злочином, тому «наше з вами спільне завдання — знайти кожен вкрадений РФ маленький шматок культурної спадщини світу та повернути його».

Міжнародні експерти зазначають, що в України є можливість повернути викрадене Росією в процесі реституції. Цей механізм застосовувався після Другої світової війни, коли Німеччина повертала вкрадені нацистами цінності законним власникам. Для цього Міністерству культури необхідно зібрати всі необхідні докази та списки викрадених артефактів.

Культурні інституції мають велике значення у збереженні та вивчені історичної спадщини кожного народу. Протягом історії твори мистецтва та культурні артефакти вивозили багато армій світу. Але колишні колоніальні країни відмовилися від даної практики. Росія ж ні. Адже головна мета нашого ворога не просто захопити наші території, матеріально збагатитися, а знищити нас як націю, знищити нашу українськуe ідентичність.

За час повномасштабної війни з українських музеїв були вивезені тисячі унікальних культурних артефактів які росіяни використовують у своїй пропаганді з метою виправдання агресії. Тож нам надзвичайно важливо розголошувати факти викрадення музейних артефактів, систематизувати їх та боротися за їх повернення. Адже це не просто речі. Це частина нашої історії, яку так прагнуть знищити наші вороги.

Джерела

  1. Грабіж музеїв, вивіз експонатів… URL: https://focus.ua/uk/ukraine/542735-grabizh-muzejiv-viviz-eksponativ-nishchennya-pam-yatok-istoriji-yak-rf-hoche-znishchiti-ukrajinsku-kulturu
  2. Військові РФ пограбували Херсонський художній музей. URL: https://suspilne.media/kherson/307444-vijskovi-rf-pograbuvali-hersonskij-hudoznij-muzej/
  3. Вкрадена історія: як Росія грабує українські музеї. URL: https://uatv.ua/uk/vkradena-istoriya-yak-rosiya-grabuye-ukrayinski-muzeyi/
  4. Країна-крадійка: які культурні цінності України викрала Росія. URL: https://www.ukrainer.net/rosiia-vykrala-tsinnosti/
  5. Масштаб пограбування російськими загарбниками українських музеїв є найбільшим із часів Другої світової війни. URL: https://argumentua.com/stati/masshtab-pograbuvannya-ros-iskimi-zagarbnikami-ukra-nskikh-muze-v-naib-lshim-z-chas-v-drugo-sv
  6. Музеї і війна: зникнути чи стати бронею. URL: https://www.ukrainer.net/muzei-i-viyna/
  7. Музей на Крові: як росія викрадає предмети мистецтва з України. URL: https://www.museum-ukraine.info/?p=16199
  8. «Музеї. Неокуповані». Доля культурної спадщини України | Документальний проєкт на Суспільне Культура. URL: https://www.youtube.com/watch?v=pzEaMnQhKRM&t=666s
  9. НАЗК створило базу "Викрадена спадщина", де фіксуються предмети мистецтва, які Росія вкрала з території України. URL: https://censor.net/ua/news/3450462/nazk_stvorylo_bazu_vykradena_spadschyna_de_fiksuyutsya_predmety_mystetstva_yaki_rosiya_vkrala_z_terytoriyi
  10. Пограбування росіянами українських музеїв — це найбільша крадіжка предметів мистецтва з часів Другої світової війни. URL: https://suspilne.media/culture/359892-pograbuvanna-rosianami-ukrainskih-muzeiv-ce-najbilsa-kradizka-predmetiv-mistectva-z-casiv-drugoi-svitovoi-vijni/
  11. «Росія грабує музеї окупованого півдня». Чи повернуться культурні цінності в Україну? URL: https://www.radiosvoboda.org/a/novyny-pryazovya-muzeyi-khersonshchyny-pohrabuvannya/32122088.html
  12. Росія грабує музеї на півдні | Новини Приазов’я. URL: https://www.youtube.com/watch?v=Wrn1tDW1Qy4
  13. Росія зруйнувала 38 українських музеїв і викрала 480 000 творів мистецтва. URL: https://foreignukraines.com/2024/01/17/russia-destroyed-38-ukrainian-museums-and-stole-480000-works-of-art/
18 Травня 2024
Останні події

У Києві експонується виставка «Емоційне вторгнення»

Олеся Житкова взяла участь у 9-тій щорічній конференції "Білорусознавчі студії у 21 сторіччі"

Олеся Житкова взяла участь у заході "Психологічний вплив війни: досвід військовослужбовців США та України"

«Літопис Незламності» провів дискусію «Українка вчора та сьогодні: війна, родина, суспільство» до 140-й річниці українського жіночого руху

Схожі статті: