Портрет української відьми: звідки беруться та як їх розпізнати? – Анна Ніколаєва

Анна Ніколаєва
Eтнологиня, кандидатка історичних наук, експертка сектору “Культурна спадщина” УКФ, наукова співробітниця Державного наукового центру захисту культурної спадщини від техногенних катастроф (2010-2018).
Розділ статті: Мистецтво

Відьмами в українській традиції називають не лише тих, хто шкодить, а й тих, хто допомагає, проте таких магічних консультанток ще називають знахарками або шептухами. Саме слово «відьма» на асоціативному рівні в народі пов’язане з негативними почуттями. У Карпатах можна також зустріти назву упириця або босорка (босорканя).

Сама назва “відьма” походить від слова “відати” – праслов’янська форма “знати”. Може бути і у чоловічому роді – відьмак, проте за народними уявленнями відьмаки сильніші за відьом.

Відьма буває родимою (вродженою) і вивченою. Вважається, що родимих менше, а вивчених більше. За народними уявленнями вивчена відьма може сама знання здобути, читаючи так звану «чорну» книжку, проте це важчий шлях, бо якщо вона щось не дочитає, то буде ходити селом як неприкаяна, тобто збожеволіє. Також таємні знання можна було перейняти від старої відьмачки або шукати на перехрестях зв’язки з чортами. Люди вірять, що родимі відьми сильніші, хоча не обов’язково вони мають намір комусь робити якесь зло, напротивагу навченій відьмі, яка знала для чого вона вчиться.

“Лихе біду значить”, тобто дідько відьму позначає.

За народними уявленнями родимі відьми можуть мати низку ознак. Найбільш поширеною є хвіст. Насправді це атавізм – подовжений куприк. Також у такої відьми можуть бути зрощені пальці, або будь-яке каліцтво, заріст по хребту, зрощені брови, чорні чи глибоко зелені очі або з різними вкрапленнями на райдужці.

У різних регіонах України часто можна почути, що відьмою народжується дитина, якщо жінка має зносини з чортами. Якщо мама відьмачка, то до неї чорти крізь комин прилітають. А ще говорять, що відьма – це мінімум п’ята, сьома, дванадцята дитина за ліком. Якщо народжуються самі дівчата або самі хлопці, то або одне з них, або наймолодше (мізинок) буде відьмою чи відьмаком (упирем). До прикладу, якщо у сім’ї народжуються лише дівчата, то сьома буде відьмою, а якщо хлопці, то сьомий – упирем.

Рисунок Тараса Шевченка до поеми “Відьма”, 1847 рік

Образи відьми

Популярним сюжетом є обернення відьми. Залежно від місцевості вона могла обертатися не лише на тварин, але й на різноманітні предмети: свиню, собаку, муху, колесо від воза, копицю сіна, тріску, пряник.

Загалом на українських теренах відьма могла обертатися на жабу ропуху або кішку. Часто таких тварин заставали біля своєї корови у хліві й тоді вже мали підозру, що це відьма, яка прийшла доїти корову. Часто переказували, що бачили, як дорогою сунеться копиця сіна.

Повсюдно в Україні побутував сюжет з каліцтвом відьом. Відрізняється він лише варіантами кого покалічили. Справді, ловлять десь вночі тварину, їй або перебивають, або відрубують лапу і тоді бачать каліцтво зранку на сусідці.

Ежен Ґрассе “Три відьми і три вовки”, 1900 р.

Як захищалися від відьом?

Оберегів від відьом було дуже багато. Всюди в Україні знають про оберегове значення освячених маку, води, солі й це використовували в найширшому діапазоні.

Вважалося, що відьма може пошкодити  все, але найбільше надавали захисту саме коровам. На перший вигін корови на поріг хліва клали гострі металеві предмети (ножа, косу, сокиру), щоб корова переступила. Найбільше оберегової сили надавали предметам з ковальського заліза. Повсюдно в Україні корову виганяли на пашу освяченою вербою. У двері хліва заштрикали шипшину, глід, осичину на деякі свята як захист від відьом. В роги могли завертіти освячений мак. Також робили отвір в рогові, сипали туди мак або закладали так зване “живе срібло”, тобто ртуть, і забивали осиковим кілком, щоб не було видно. Могли підв’язувати торбинку з маком між рогами, або червону стрічку коровам чи коням вплітали для захисту.

Уявлення про камені (кремінь) з природними наскрізними отворами часто зустрічаються у різних регіонах України. На Волинському Поліссі говорять, що крізь отвір в такому камені можна побачити відьму й вона буде зі зміненою подобою. Якщо відьма поробила корові й та доїться з кров’ю, наприклад, або молоко зіпсоване, то можна було подоїти крізь отвір у камені й тоді все минеться. Такі камені також чіпляли корові збоку біля ріг як оберіг від відьми.

Вільям Мортенсен “Після шабашу” 1927

Чи літають українські відьми й чому обирають Лисі гори?

Відьми можуть літати – таку інформацію дослідники фіксують всюди в Україні. Часто розповідають про відьомські зборища. Серед таких місць відомі, наприклад, Лисі гори в різних містах, село Стобихва на Любешівщині, село Глибівка на Богородчанщині.

“Політ відьом на Лису гору”. Малюнок із журналу «Всесвітня ілюстрація», 1874-1

Лисою називають гору, яка не зарощена зверху. Кругом ліс росте, а сама верхівка незаліснена, тому за народними уявленнями її нечиста сила витоптує.

Про те, як відьми літають, розповідають різні історії. Одні говорять, що хтось ночує у відьми, наприклад, солдат розквартирований, а їй потрібно летіти. Тоді вона тихенько йде ближче до комина, там перетворюється у щось менше і летить. Також говорять, що відьми натирають тіло різними мастиками – соком терличу, осиковою корою або поєднанням різних компонентів. Навіть зустрічаються такі інгредієнти як мозок кота, кістка собаки чи кров людини. Люди особисто перетворення відьми не бачили. Суть в тому, що потрібно було чимось намаститися. Дослідники припускають, що це могло бути щось галюциногенне, що й викликало відчуття польоту.

Франсіско-Хосе де Гої “Шабаш відьом”

Смерть відьми

Відьма помирає тяжко через те, що їй не дає смерті нечистий. Також вважають, що у цей момент йде змагання між ангелами й чортами за відьомську душу. Аби вмерти, відьма мусила попросити прощення в кожного, кому зробила шкоду або передати комусь свої знання. Не завжди це допомагало, тому були варіанти як пришвидшити її смерть.

Як правило, робили якийсь отвір у стелі або стріху розбирали, могли зривати потолочини в стелі або відкривали усі вікна, щоб душа через них вийшла, або клали відьму на землю. На Покутті такій відьмі (упириці) давали напитися відвару з тої (аконіт – смертельна отруйна рослина), а на Східному Поліссі відьму вилками кололи.

Чому погана погода в момент смерті такої людини?

Вважається, що чорти прилітають по душу, відповідно вони летять з вихором, негодою. Говорять, що дідько летить забрати цю душу. Як покарання людині за такий негідний спосіб життя, говорять, що після смерті тіло буде розпливатися, розтікатися. Також розповідають, що під час поховання відьми коні не можуть везти, священник царські врата не може відкрити або якась птаха влітає у вікно й шибку вибиває в церкві. Або як труну в яму опускають, то гріб перевернеться і небіжчик падає, також по дорозі так само може впасти. За народними уявленнями покарання якесь мусило бути такій людині.

Василь Милорадович “Українська відьма”

 

Джерела

1. Володимир Галайчук. Українська міфологія. Харків : “Клуб сімейного дозвілля”, 2016. 288 с. 2. Надія Войтович. Народна демонологія Бойківщини : монографія / Надія Войтович, наук. ред. Р. Сілецький. – Львів: СПОЛОМ, 2015. – 227, [8] c. 3. Анастасія Кривенко. Народна демонологія Волині: календарно-обрядовий контекст: монографія – Львів: Ін-т народознавства НАН України, 2020. – 279 с. 4. Катерина Диса. Історія з відьмами. Суди про чари в українських воєводствах Речі Посполитої XVII–XVIII століть. - Київ: Критика, 2008. - 302 с.
31 Жовтня 2023
Останні події

У Києві експонується виставка «Емоційне вторгнення»

Олеся Житкова взяла участь у 9-тій щорічній конференції "Білорусознавчі студії у 21 сторіччі"

Олеся Житкова взяла участь у заході "Психологічний вплив війни: досвід військовослужбовців США та України"

«Літопис Незламності» провів дискусію «Українка вчора та сьогодні: війна, родина, суспільство» до 140-й річниці українського жіночого руху

Схожі статті: