Декому з читачів назва статті й підняті в ній питання можуть видатися банальними, але постійне спілкування онлайн та офлайн із рідними, знайомими, а особливо, з незнайомцями, наштовхує на думку, що шукає винних у цій війні чи не кожен українець. Проте, на жаль, переважна більшість почала виплескувати весь негатив на тих, хто поруч.
Треба навчитися опиратися ворожим наративам та інформаційно-психологічним операціям(ІПСО); усвідомлювати, що тимчасова омана й помилки влади, військового командування та наших союзників у форс-мажорних обставинах – неминучі. Проте, варто пам’ятати, хто насправді винний у війні. І ви точно знаєте відповідь – росія.
Українці в метро під час повітряної тривоги // 24 лютого 2022 р. Фото: Михайло Палінчак
Причина цієї тенденції – емоційне та фізичне виснаження українського суспільства в умовах повномасштабної війни. Представники влади та опозиції також активно долучаються до цього загальноукраїнського тренду, прикладом чого є численні взаємні звинувачення та масштабні інформаційні закиди. Але ж мірятися поглядом – не на часі. Бо нині, як ніколи, важливе єднання.
І тут треба навчитися опиратися ворожим наративам та інформаційно-психологічним операціям(ІПСО); усвідомлювати, що тимчасова омана й помилки влади, військового командування та наших союзників у форс-мажорних обставинах – неминучі. Проте, варто пам’ятати, хто насправді винний у війні. І ви точно знаєте відповідь – росія.
Вибрати той рід діяльності, в якому, ми можемо принести найбільше користі суспільству, працюючи з перервами на їжу, сон і відпочинок.
Звісно, що в кожного з росіян свій обсяг відповідальності: ми не в праві звинувачувати неповнолітніх і тих, хто ще в 2014 році засудили агресію та виїхали за межі рф. Переважна більшість тих, хто лишився будувати життя за порєбріком, нині їхньою ж владою позбавлені доступу до благ цивілізації, а їхні заощадження – «помножені на 0». Рашисти (послідовники російської шовіністичної ідеології, яка поєднує у собі нацизм, фашизм, більшовизм та православний фундаменталізм), окрім фінансових витрат, на додачу в найближчому майбутньому матимуть й емоційне розчарування, що викликатиме у них затяжну депресію. Проте, путін і його оточення, силовики (поліцейські, росгвардійці), військові, пропагандисти та медіа-кілери мають понести відповідальність перед Міжнародним кримінальним судом, більш відомим українцям під назвою Гаазький трибунал.
Дружини, матері, діти українських воїнів у Маріуполі та активісти зібралися на Майдані Незалежності на мітинг із закликом до дій світових лідерів допомогти організувати гуманітарний коридор для евакуації мирного населення та українських військових з Маріуполя до нейтральних країн. //Київ, Україна, 3 травня 2022 року. Фото, Михайло Палінчак
Певно, що й Білорусь – окупована територія нашим ворогом, а Олександр Лукашенко, його найближче оточення, окремі білоруські військові – колаборанти, а тому також повинні нести відповідальність за участь у цій війні перед Міжнародним кримінальним судом.
А що ж варто робити нам, українцям, у цій ситуації?
Вибрати той рід діяльності, в якому, ми можемо принести найбільше користі суспільству, працюючи з перервами на їжу, сон і відпочинок.
Якщо маєте бойовий досвід, гарну фізичну підготовку, міцне здоров’я – тоді можете йти до війська і захищати Україну на фронті.
Військові навчання бійців Київської територіальної оборони, Київ, Україна, 22 березня 2022. Фото: Михайло Палінчак
Якщо ж не служили, але є бажання вступити до лав ЗСУ або територіальної оборони, то чому б і ні? Україні необхідні бійці для охорони стратегічних об’єктів у тилу та прифронтових зонах. Ще, напевно, найбільш відповідальна місія у війську – це бути медиком, людиною, яка рятує чужі життя. І це теж, за бажання та вмінь, можливо.
На вагу золота й ті, хто щоденно допомагають військовим. Це волонтери, і вони серед нас. Хтось знаходить необхідні ліки та плитоноски, хтось безкоштовно відшиває бронежилети і берці, хтось закуповує дрони, а ще хтось сідає за кермо й везе все необхідне на фронт.
Українці вміють надихати та роблять це щодня. Київ, Україна, 26 лютого 2022 р. // Kyiv, Ukraine, 26 February 2022. Фото: Михайло Палінчак
Проте, усі ми можемо допомагати грішми, речами чи фізичною працею, у вільний від основної діяльності час.
Інтернет та сучасні технології дозволяють нам вести з ворогом боротьбу на черговому фронті – інформаційному. Тут знайдеться робота як для досвідчених хакерів, так і для звичайних юзерів. Комунікаційний напрямок забезпечують не лише інфлюенсери, а й кожен громадянин, який своїм дописом чи коментарем намагається донести важливу інформацію до цільової аудиторії.
Проте, для забезпечення стратегічної переваги у цій війні важливо, аби кожен громадянин мав можливості виконувати свої повсякденні обов’язки (доглядав за дітьми та батьками похилого віку, платив податки), а також продовжував працювати, як і в мирний час. Цілком закономірно у форс-мажорних обставинах, що частина людей із прифронтової зони чи окупованих територій, змушені виїжджати і рятувати себе та свої родини (інколи, навіть, за межі України), для того, щоб забезпечити належні умови існування.
Пам’ятник Данте Аліг’єрі закритий мішками з піском для захисту від російських обстрілів, Київ, Україна, 26 березня 2022 року. Фото: Михайло Палінчак
У ситуації, коли у вас недостатньо сил і ресурсів, щоб хоча б мінімально допомагати оточуючим або бути корисним Україні, необхідно усвідомлювати одну важливу істину – головне не зашкодити.
Тому обов’язково, чого нам не варто робити в умовах повномасштабної війни з ворогом – це панікувати, поширювати дезінформацію та піддаватися на ворожі ІПСО, публікувати світлини та відео українських позицій, стратегічних об’єктів, пересування наших військ, результатів ворожих обстрілів.
Звісно, що це за умови, якщо ви любите Україну і хочете зберегти її. А заразом і своє психічне та фізичне здоров’я, силу волі, наснагу й бажання вижити в нещадних умовах рашистської навали. Бо ж маємо для чого і для кого. Бо ж мусимо вистояти, як раніше це вдавалося нашим предкам. Усвідомлюємо й надмету – а це відбудова та розвиток демократичної, правової, економічно розвиненої та інвестиційно привабливої України, яка неодмінно стане такою після нашої спільної Перемоги.
Анастасія Мохіна та В’ячеслав Хохлюк, члени київської територіальної оборони, які одружились сьогодні у Києві, Україна, 7 квітня 2022 року. Фото: Михайло Палінчак