Матеріал підготовлений Анастасією Шаповал з Владиславом Мілащенко.
З перших днів російсько-української війни про «Гаагу для путіна» говорять усі українці. Після деокупації Київщини про неї обережно заговорили й лідери Великої Британії, ЄС, США та інших держав-міжнародних партнерів України. Уже 17 березня 2023 року, у пʼятницю ввечері, стрічка новин у всіх частинах світу вибухнула промовистим заголовком «Міжнародний кримінальний суд видав ордер на арешт путіна через воєнні злочини, вчинені в Україні». Невже стриманий оптимізм щодо міжнародної системи кримінального правосуддя нарешті доречний? Невже «ніколи знову» може згодом стосуватися також і України?
У цій статті відповідаємо на основні питання: чому провадження в рамках Міжнародного кримінального суду (далі – МКС) зараз важливе, що означає ордер на арешт путіна, виданий МКС, коли нарешті він опиниться на лаві підсудних та чому міжнародне кримінальне правосуддя – це справа для терплячих?
Чому зараз обговорюють різні сценарії притягнення вищого керівництва рф до відповідальності, але лише МКС здійснює активні дії? Насамперед зазначимо, що поки лише МКС є постійною міжнародною судовою установою, яка уповноважена на притягнення до кримінальної відповідальності фізичних осіб за вчинення міжнародних злочинів. Йдеться про найбільш серйозні з них, які становлять загрозу для міжнародної спільноти в цілому, а саме: геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини та злочин агресії. Тобто найманство, застосування зброї масового знищення та пропаганда війни хоч і є злочинами проти міжнародного правопорядку, але юрисдикція МКС на них не поширюється.
Суд функціонує за чітко встановленою та відпрацьованою впродовж понад 20 років процедурою, встановленою Римським статутом. Тому, коли наразі є МКС, уже не треба створювати міжнародну судову установу «з нуля» для розслідування злочинів проти людяності та воєнних злочинів, які вчиняться за планом вищого керівництва рф.
Додамо, що МКС здійснює свою юрисдикцію за принципом компліментарності, тобто Суд фактично доповнює національні системи правосуддя держав-учасниць Римського статуту, коли справа має надзвичайну «історичну» вагу.
Крім того, МКС – створений за взірцем Нюрнберзького й Токійського трибуналів, які поклали край традиції безкарності за найтяжчі міжнародні злочини, успадкувавши від них основні принципи, зокрема:
- особи, які вчинили найтяжчі міжнародні злочини, є субʼєктами універсальної юрисдикції, тобто будь-яка держава може вимагати здійснення щодо них правосуддя незалежно від того, де був вчинений злочин та громадянином якої країни є підсудний;
- факт того, що національним законодавством держави не криміналізований міжнародний злочин, у вчиненні якого вона обвинувачується – не є належним аргументом при захисті від обвинувачення;
- імунітети, повʼязані зі статусом глави держави, члена уряду чи парламентаря не мають значення у судовому процесі;
- виконання злочинних наказів, навіть під примусом чи загрозою покарання, не звільняє від кримінальної відповідальності за найтяжчі міжнародні злочини.
Таким чином, МКС – поки найочевидніший та найбільш правильний вибір для переслідування путіна та його прибічників. Офіс Прокурора МКС активно документує міжнародні злочини рф та проводить розслідування, а після розробки стратегії притягнення вищого керівництва рф до кримінальної відповідальності Суд зможе або здійснювати правосуддя самостійно щодо окремих злочинів, або передати матеріали спеціально створеному трибуналу.
У рамках Євроюсту також окремою угодою була створена спільна слідча група для розслідування міжнародних злочинів, до якої входять представники МКС, України, Польщі, Румунії, Латвії, Литви, Естонії. Тому не МКС єдиним.
Проте Україна так і не ратифікувала Римський статут. Як МКС може здійснювати розслідування міжнародних злочинів, вчинених на її території? Так, стосунки України з МКС – це досить заплутана історія. Насамперед необхідно роз’яснити, як МКС отримує повноваження розслідувати та розглядати в судовому порядку факти вчинення міжнародних злочинів.
Отже, Римський статут встановлює декілька процедур.
По-перше, держава може ратифікувати Римський статут, при цьому ратифікація із застереженнями заборонена. Як відомо, Україна підписала Римський статут у січні 2000 року. Проте згодом за зверненням президента Конституційний суд України вирішив, що ратифікація Римського статуту суперечить ст. 124 Конституції України. Йшлося про норму, яка встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється виключно судами, а делегування їхніх функцій іншим органам не допускається. Як вже зазначалося, МКС діє за принципом компліментарності, тому щоб усунути суперечність були необхідні зміни до Конституції.
У 2016 їх нарешті внесли, однак, ратифікацію Римського статуту відклали на невизначений термін, і навіть зараз з цього приводу ведуться дискусії.
По-друге, Рада Безпеки ООН може звернутися до МКС щодо конкретної ситуації. Однак, наразі це неможливо. Усі держави, що є постійними членами мають голосувати одностайно. Як відомо, рф має статус постійного члена, тому активно використовує його переваги, зокрема ветує усі важливі рішення щодо України.
По-третє, держава може визнати юрисдикцію МКС ad hoc без ратифікації Римського статуту, що Україна робила вже двічі. Спочатку 17 квітня 2014 уряд України подав заяву відповідно до статті 12(3) Статуту про визнання юрисдикції Суду щодо ймовірних злочинів, повʼязаних з Майданом та вчинених з 21 листопада 2013 року по 22 лютого 2014 року. Потім 28 вересня 2015 року уряд України подав другу заяву щодо можливих злочинів, вчинених з 20 лютого 2014 року на території Криму та Донбасу, без чіткої кінцевої дати.
Тобто заявами ad hoc Україна визнала юрисдикцію МКС без ратифікації Римського статуту.
Якщо одна з трьох перелічених умов існує, розслідування МКС може починатися, якщо:
- до Прокурора МКС звернулася держава-учасниця Римського статуту щодо конкретної ситуації;
- РБ ООН передає ситуацію Прокурору МКС для початку розслідування; або
- Прокурор МКС починає розслідування за власною ініціативою на підставі інформації, одержаної з надійних джерел.
Після початку війни Прокурор МКС мав намір звернутися до Палати попереднього провадження за дозволом розпочати розслідування за його власною ініціативою. Проте у звʼязку зі зверненням 40 держав-учасниць Римського статуту такий дозвіл уже не був потрібен, тому Прокурор МКС відкрив повне розслідування самостійно.
МКС вже активно працює в Україні, а Україна своєю чергою успішно впровадила механізм співпраці з МКС у кримінальне процесуальне законодавство.
Що означає для путіна ордер на арешт? Якщо Палата попереднього провадження задовольнила клопотання прокурора про ордер на арешт путіна, то троє суддів дійшли висновку про наявність обґрунтованих підстав вважати, що путін та львова-бєлова вчинили воєнні злочини.
Коли Суд видав ордер на арешт у МКС, то всі держави-учасниці Римського статуту зобовʼязані затримати путіна, якщо той опиниться на їхній території та передати уповноваженим особам МКС.
Говорячи мовою дипломатів, путін стає невʼїзним у більшість країн світу. рф може скільки завгодно визнавати рішення «нікчемним», однак у світі існують 123 держави, які ратифікували Римський статут, і туди тепер путіну шлях закритий.
Проте є й неприємна новина: 123 держави – це переважна більшість, але далеко не всі держави світу. Юрисдикцію МКС не визнають майже всі держави Азії та багато держав Північної Африки та Близького Сходу. Звісно ж, його не визнає сама росія та Білорусь. Подорож до Китаю, до Індії, до Ірану чи до КНДР? Не питання. Ще чудовими опціями є візити на окуповані українські території й анексований Крим, до тих пір, звичайно, поки ЗСУ далеко.
Проте навіть США не є учасником МКС, туди путін за потреби може полетіти без загрози арешту.
Ордер на арешт має не тільки кримінально-правові наслідки. Зустрічі та переговори з російським диктатором для більшості політиків у світі вже нестимуть колосальні репутаційні втрати. На додаток, це сильно вдарить по логістиці та торгово-економічних відносинах, й путіну буде важко знайти союзників для постачання зброї та боєприпасів.
Цікаво, що президент рф – єдиний європейський лідер, щодо якого МКС був коли-небудь виданий ордер на арешт.
У чому суть обвинувачення? Наразі відомо небагато. Є свідчення про кілька сотень епізодів, де дітей з окупованих українських територій перевезли до росії розірвавши їхній зв’язок з Україною. Це було кваліфіковано як воєнний злочин. Однак, варто підкреслити: загалом масове вивезення людей, а не лише дітей є воєнним злочином. Римський статут кваліфікує це як «незаконна депортація або переміщення». Тобто МКС встановив, що дії рф щодо цивільного населення порушують Женевські конвенції 1949 року, під захистом яких воно перебуває.
Тут варто зазначити, що примусово вивозити дітей на територію рф – це особливо цинічно. Як встановлено Humanitarian Research Lab в межах Yale School of Public Health, дітей розміщують у спеціальних установах, навчають за ідеологічно перенавантаженою програмою, спрямованою на перевиховання та навʼязування вигідних для рф наративів. Мета цих дій – знищення української ідентичності примусово вивезених дітей, а на чолі цієї схеми із перевиховання – сам путін з уповноваженою з прав дитини львовою-бєловою.
То коли перше судове засідання? Чітко визначені строки – досить проблемний аспект у міжнародному правосудді. МКС не здійснює правосуддя заочно, тому необхідно доставити путіна до Суду. Тільки після цього провадження може продовжуватися.
Ордер на арешт залишається дійсним, доки Суд не вирішить інакше. Від видачі ордера на арешт до арешту може пройти не один рік. Наприклад, ордери на арешт Омара Хассана Ахмада Аль Башира, уже колишнього президента Судану, були видані у 2009 та 2010 роках, однак до цього часу він лишається не заарештованим. Це стосується й Абделя Рахіма Мохаммеда Хуссейна, міністра оборони Судану, ордер на арешт якого виданий ще у 2012 році.
Проте й арешт високопосадовця у звʼязку з видачею ордера МКС уже здійснювався. Наприклад Аль Хассан Аг Абдула Азіз, керівник ісламської поліції в Малі, був заарештований місцевою владою та переданий Суду в 2018 році.
Зараз звучить фантастично, що самого владіміра путіна заарештують національні правоохоронні органи, чи він добровільно залишить країну й прийде із зізнаннями до МКС. Принаймні найближчим часом, поки він очолює рф.
Якщо Міжнародний кримінальний суд вже здійснює провадження, то чому досі говорять про спеціально створений трибунал? Проблема у процесуальних питаннях. Так, МКС не має юрисдикції розслідувати та здійснювати правосуддя щодо злочину агресії РФ щодо України у 2022 році, оскільки необхідна ратифікація Римського статуту або Україною або рф, яка у найближчій перспективі не відбудеться.
Римський статут дозволяє Прокурору МКС починати розслідування злочину агресії за власною ініціативою, але лише за наявності згоди РБ ООН. Звичайно, може бути, що Палата попереднього провадження МКС санкціонує початок розслідування, але РБ ООН не ухвалить відповідне рішення протягом 6 місяців. У такому разі Прокурор МКС може почати розслідування без її згоди. Проте ратифікація Римського статуту все одно залишається необхідною передумовою. У звʼязку з цим злочин агресії рф щодо України у 2022 році перебуває поза юрисдикцією МКС.
Тому Україна та її міжнародні партнери шукають інших шляхів. Зараз розглядають різні варіанти спецтрибуналу щодо агресії проти України, але згоди щодо його обрисів ще не досягли. Є сподівання, що українське керівництво та дипломатія, для яких це питання є пріоритетним, продемонструє принциповість.
На початку березня стало відомо про створення Міжнародного центру з переслідування злочину агресії, у рамках якого будуть збиратися докази для майбутнього трибуналу.
Гаага – це лише про Міжнародний кримінальний суд? Гаага – це символ сучасного міжнародного правосуддя, як свого часу Нюрнберг. Однак, якщо Нюрнберг асоціюється з притягненням до кримінальної відповідальності керівної верхівки Третього Рейху, то у Гаазі знаходяться штаб-квартири й інших міжнародних судових установ, окрім МКС. Серед них – Міжнародний суд ООН або Міжнародний суд справедливості.
Водночас різниця у юрисдикції Міжнародного суду ООН й МКС величезна.
Так, Міжнародний суд ООН має повноваження розглядати спори між двома і більше державами за наявності їхньої згоди, тобто коли саме держави є сторонами у справі. За загальним правилом, окремі особи не підпадають під його юрисдикцію.
Наприклад, був спір «Румунія проти України» щодо делімітації морських кордонів виключної економічної зони та поділу континентального шельфу в Чорному морі в районі острова Зміїний та «Україна проти російської федерації» щодо вчинення останньою актів тероризму і дискримінації протягом її незаконної агресії проти України.
Отже, окремі особи, нехай і владна верхівка держави, не можуть бути притягнуті до кримінальної відповідальності в рамках Міжнародного суду ООН. Проте, наприклад, спір щодо компенсації шкоди, завданої агресією, цілком.
Зараз у Гаазі знаходиться й штаб-квартира Євроюсту, а до 2017 року там засідав Міжнародний трибунал щодо колишньої Югославії.
Таким чином, у МКС «наздогнати» путіна зараз складно. Він, найімовірніше, ще довго лишатиметься у статусі підозрюваного. Проте МКС оголосив світовій громадськості, що путін тепер міжнародний воєнний злочинець, хоча б завдяки розголосу в ЗМІ.
Правосуддя вимагає терплячості, а цей ордер на арешт – лише перші кроки з кілометрової дистанції. Однак він здатен убезпечити лідерів держав, які не надто інтегровані в російсько-українські відносини, від зближення з державою, яку очолює воєнний злочинець.