Від Ніксона до Байдена: ретроспектива візитів президентів США до столиці України – Дмитро Провальнюк

Дмитро Провальнюк
Cтудент-магістр історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка
Розділ статті: Інше

Відносини між Сполученими Штатами та Україною були складними та динамічними протягом останніх кількох десятиліть. Від часів холодної війни і до сьогодні обидві країни пов’язують такі питання, як національна безпека, торгівля та культурний обмін. Зокрема, візити президентів США до Києва, столиці України, відіграли значну роль у формуванні цих відносин. Від історичної поїздки Річарда Ніксона до Радянського Союзу в 1972 році, яка включала зупинку в Києві, до нещодавнього приїзду Джо Байдена з нагоди річниці російського вторгнення, ці візити відображають еволюцію пріоритетів та викликів в американо-українських відносинах. Аналізуючи контекст, зміст та сприйняття цих візитів, ми можемо отримати глибше розуміння історичної динаміки, яка формувала відносини між США та Україною з плином часу.

Візит Ніксона в 1972 році: «Розбити лід»

Першим президентом США, який відвідав столицю, був Річард Ніксон у 1972 році. Він прибув до Києва у рамках поїздки до Радянського Союзу, де зустрівся з Л. Брежнєвим. Цей візит був спрямований на покращення американо-радянських відносин і зменшення напруги, що став відомий як «розрядка».

Ніксон прибув до Києва 29 травня 1972 року, а в аеропорту Борисполя його зустрічала місцева партноменклатура. Під час перебування він відвідав кілька культурних та історичних місць, зокрема Софію Київську та здійснив покладання квітів до могили Невідомого солдата.

Ввечері 29 травня був проведений урочистий прийом, на якому Ніксон виголосив тост, який завершив словами:

«I would ask you to raise your glasses, then, to the heroes of the Ukraine in war and in peace» (Я прошу вас підняти келихи за героїв України у війні і в мирі).

Президент США Річард Ніксон оглядає Київ, 1972 рік

Варто згадати, що за 4 дня до візиту Володимир Щербицький обійняв посаду першого секретаря республіканської компартії України замість Петра Шелеста (якого звинувачували в «націоналізмі»). Тому можна вважати, що візит президента США був спробою Кремля «підбадьорити» нове українське радянське керівництво.

Як зазначає Макар Таран, голова Української асоціації американістики, доцент КНУ ім. Т. Шевченка:

«…значення візиту не потрібно перебільшувати з точки зору наших двосторонніх відносин, адже його політичні завдання цілковито були підпорядковані Москві».

Незважаючи на цю критику, можна вважати, що візит Ніксона до Києва все-таки заклав підґрунтя для відвідин України майбутніми президентами США.

Візит Буша-старшого в 1991 році: «Світанок нової ери»

Президент США Джордж Буш-старший відвідав Київ 1 серпня 1991 року, за кілька місяців до розпаду Радянського Союзу. Візит розглядався як визначний момент у американо-радянських відносинах, але запам’ятався як найбільш контроверсійний. Під час свого приїзду президент Буш виступив перед українським парламентом з промовою, де підтримав домовленості, досягнуті раніше в квітні між Горбачовим і дев’ятьма республіками, включаючи Україну, яка стала одним з учасників нового союзного договору, який передбачає створення м’якої федерації замість Союзу Радянських Соціалістичних Республік. Він сказав, що договір «подає надію, що республіки поєднають більшу автономію з більшою добровільною взаємодією – політичною, соціальною, культурною, економічною, ніж будуть переслідувати безнадійний курс ізоляції». Тобто підтримав союзний центр (та Горбачова) у протистоянні із національними республіками у боротьбі за суверенітет та незалежність.

Джордж Буш та Леонід Кравчук. 1 серпня 1991 року

Реакція на промову Джорджа Буша-старшого була неоднозначною. Багато українців сприйняли візит як важливий символ підтримки США їхньої країни, а промова була добре сприйнята українським парламентом (здебільшого комуністами). Та вона обурила українських націоналістів, а журналіст-консерватор Вільям Сафайр взагалі обізвав цю промову «Chiken Kiev Speech», тобто «котлетою по-київськи» (Гра слів «курча»/ «боягуз»). Він дорікнув Бушу в колосальному прорахунку: в намаганні зберегти та демократизувати Союз. Цей страх повного розпаду СРСР можна пояснити тим, що у Вашингтоні боялись повторення югославського сценарію, але з ядерними боєголовками.

Президент США Джордж Буш-старший під час виступу у Верховній Раді

Незважаючи на суперечки, промова «Chicken Kyiv speech» не мала тривалого впливу на американо-українські відносини. Президент Буш продовжив висловлювати підтримку Україні в наступні місяці та роки, та саме він увійде в історію, як президент котрий визнав Україну. Сьогодні цю промову згадують більше як дивний момент у американо-українських відносинах, ніж як джерело тривалої напруги чи суперечок.

Візити Клінтона. «Зміцнення взаємних інтересів»

У 1991 році США визнали Україну незалежною державою, між двома країнами були встановлені дипломатичні відносини. Першим президентом США, який відвідав Україну після проголошення нею незалежності, став Білл Клінтон. І на його рахунку 3 приїзди, що робить його чинним рекордсменом.

Леонід Кравчук та Білл Клінтон, 1994 рік

У січні 1994 року президент Білл Клінтон зробив коротку зупинку в Україні в аеропорту Бориспіль, повертаючись із поїздки до Європи.  Вона передувала трьохсторонній угоді України з росією і США, після якої Україна погодилася передати свої ядерні боєголовки на демонтаж у росію. США натомість надавали допомогу Україні через таку ініціативу як «Програма спільного зменшення загрози» Нанна-Лугара, яка мала на меті допомогти Україні демонтувати ядерну зброю та запобігти поширенню ядерних матеріалів. Отже, США в той час активно вела дії спрямовані на ядерне роззброєння України – питання, яке досі викликає суперечки в українському суспільному просторі.

Візит Клінтона відбувся в той час, коли Україна все ще перебувала на ранніх стадіях переходу до ринкової економіки та демократичних інститутів після розпаду Радянського Союзу. Реакція на візит Клінтона була загалом позитивною, і він був сприйнятий як символічний жест підтримки США зусиль України побудувати демократичну та незалежну державу. Проте дехто критикував президента за те, що він не відвідав Україну з офіційним візитом і лише ненадовго зупинився в аеропорту Борисполя, навіть не завітавши до Києва.

Другий візит Білла Клінтона, разом із дружиною Гілларі, відбувся в травні 1995 року. Під час візиту президент відвідав меморіал жертвам Бабиного Яру та поклав квіти до могили Невідомого солдата, а його дружина відвідала Центр охорони здоров’я матері й дитини.

Державний візит Білла Клінтона в Україну. Маріїнський палац. 1995 рік

Під час цього візиту були підписані кілька документів, включаючи Заяву про наміри заснування міжнародного дослідницького центру ядерної безпеки та охорони навколишнього середовища, документ про виконання Наукового протоколу щодо вивчення проблем, пов’язаних із раком та іншими хворобами, що стали наслідком аварії на ЧАЕС, та протокол про співробітництво в галузі цивільної авіації.

Крім того, Білл Клінтон виступив перед студентами Київського Національного університету, де йому був  вручений диплом почесного доктора. У своєму виступі він заявив про велику честь для нього бути першим американським президентом, який виступає перед народом України. Свою промову Білл Клінтон завершив словами «Слава Україні!».

Третя поїздка Білла Клінтона в Україну у 2000 році стала знаковою подією в історії відносин між США та Україною. Під час візиту він зустрівся з президентом України Леонідом Кучмою, де обговорювалися питання, пов’язані із закриттям ЧАЕС, для якої США виділили додаткові 78 млн доларів через Чорнобильський фонд «Укриття». Також підтверджувалося зобов’язання США продовжити співпрацю із Україною та міжнародним співтовариством. Виступ Білла Клінтона на Михайлівській площі запам’ятався в Україні  цитатою з поеми Шевченка «Кавказ» («Борітеся – поборете»).

Ось як Клінтон описує цей виступ у своїй книзі:

«Наприкінці візиту я виступив просто неба перед величезною громадою українців, до яких я звернувся із закликом йти далі шляхом свободи та економічних реформ. Київ виглядав чарівним у променях весняного сонця, і я сподівався, що люди зможуть зберегти те відчуття надзвичайного піднесення, яке я помітив серед присутніх на моєму виступі. Їм треба було подолати ще багато перешкод». Свій виступ він завершив уже традиційними словами «Слава Україні!».

Візити Джорджа Буша-молодшого. «Підтвердження стратегічного партнерства»

У квітні 2008 року президент США Джордж Буш відвідав Україну з офіційним візитом, де зустрівся з президентом України Віктором Ющенком та іншими посадовцями, щоб обговорити низку питань, у тому числі поточні зусилля України з реформування своєї економіки та політичної системи, а також її прагнення налагодити тісніші контакти із Заходом.

Президент виступив з промовою в Українському національному музеї в Києві, де він високо оцінив демократичні прагнення нашої держави та пообіцяв надалі підтримувати суверенітет та територіальну цілісність України. Він також закликав Україну продовжувати зусилля щодо впровадження реформ і зміцнення демократичних інституцій, водночас наголошуючи на важливості ролі України як стратегічного партнера США в регіоні. Реакція на візит Буша була загалом позитивною, проте деякі критики висловили занепокоєння щодо рівня втручання США у внутрішні справи України та поставили під сумнів, наскільки підтримка України США зумовлена геополітичними міркуваннями.

Джордж Буш і Віктор Ющенко, 2008 рік
Віце-президент США Джо Байден під час виступу з промовою у Верховній Раді. Київ, 8 грудня 2015 року

США залишалися ключовим партнером України, надаючи економічну, військову допомогу та підтримуючи прагнення України до більшої інтеграції з Європою та Заходом, в той час як напруга у відносинах з росією наростала.

Візити Джо Байдена. «Відновлення активності США до захисту демократії в світі»

Джозеф Байден був частим гостем України, відколи ще був віце-президентом США в адміністрації Барака Обами (який оминув Київ у своїх візитах). За той час він приїздив до нас шість разів, у 2009, тричі – в 2014 році, 2015 та в 2017 роках.

Віце-президент США Джо Байден під час виступу з промовою у Верховній Раді. Київ, 8 грудня 2015 року

У грудні 2015 року Джо Байден відвідав Київ у якості віце-президента. Метою його візиту була підтримка реформаторських зусиль українського уряду та вирішення проблеми корупції. Байден зустрівся з президентом Петром Порошенком, прем’єр-міністром Арсенієм Яценюком та іншими офіційними особами, де він наголосив на необхідності подальшого прогресу в реформах і закликав уряд боротися з корупцією. Байден також оголосив про надання Україні пакету допомоги на 190 мільйонів доларів для боротьби з корупцією та сприяння економічному розвитку. Цей візит розглядався як ознака подальшої підтримки США реформаторських зусиль України та як спосіб спонукати український уряд продовжувати антикорупційні реформи.

Джо Байден та Володимир Зеленський, 20 лютого 2023 рік

У 2023 році Джо Байден здійснив неоголошену першу поїздку до України в якості президента.  Під час свого візиту він зустрівся з Володимиром Зеленським, щоб обговорити агресію росії проти України, подальшу воєнну та  економічну підтримку. Президент США анонсував новий пакет військової допомоги вартістю 500 млн доларів, який міститиме більше військового обладнання, зокрема артилерійські боєприпаси, ракети для HIMARS, переносні протитанкові комплекси Javelin і гаубиці. Під час зустрічі віч-на-віч президенти обох країн обговорили «далекобійну зброю і зброю, яка все ще може бути поставлена в Україну, навіть якщо вона не постачалася раніше». Байден також оголосив додаткові санкції проти представників еліти і компаній, які намагаються обходити ці санкції або підтримують російську військову машину. Цей приїзд до Києва засвідчив незмінну підтримку США, якої так потребує Україна в ці важкі часи.

Візити президентів США до Києва є важливим аспектом американо-українських відносин протягом останніх десятиліть – за цей час вони відзначалися як співпрацею, так і напруженістю. Але в переломний момент наша країна отримала надійного союзника, який не лише обіцянками, але й військовою та фінансовою підтримкою довів свою відданість.

Джерела

  1. Richard Nixon, Toast at a Dinner in Kiev. Online by Gerhard Peters and John T. Woolley, The American Presidency Project. https://www.presidency.ucsb.edu/node/254869
  2. Єгор Брайлян «Річард Ніксон у Києві, або Як починалися українсько-американські відносини 50 років тому». https://armyinform.com.ua/2022/05/29/richard-nikson-u-kyyevi-abo-yak-pochynalysya-ukrayinsko-amerykanski-vidnosyny-50-rokiv-tomu/
  3. George Bush, Remarks at the Arrival Ceremony in Kiev, Soviet Union Online by Gerhard Peters and John T. Woolley, The American Presidency Project https://www.presidency.ucsb.edu/node/265632
  4. George Bush, Remarks to the Supreme Soviet of the Republic of the Ukraine in Kiev, Soviet Union Online by Gerhard Peters and John T. Woolley, The American Presidency Project https://www.presidency.ucsb.edu/node/265653
  5. Ярослав Гирич. Київський казус Джорджа Буша-старшого: ганьба й користь знаменитої промови. https://novynarnia.com/2021/08/01/chicken-kiev-bush/
  6. https://www.radiosvoboda.org/a/918209.html
  7. President Bush Participates in Joint Press Availability with President Viktor Yushchenko of Ukraine. https://georgewbush-whitehouse.archives.gov/news/releases/2008/04/print/20080401-1.html
  8. Biden declares ‘Kyiv stands’ in surprise visit to Ukraine. https://apnews.com/article/russia-ukraine-zelenskyy-biden-f00af220669457d5ba07127c7e57a27b
  9. https://novynarnia.com/wp-content/uploads/2021/08/41-j-prezydent-ssha-dzhordzh-bush-prybuv-na-ukrayinsku-zemlyu.jpg
  10. https://www.google.com.ua/amp/s/www.ukrinform.ua/amp/rubric-society/2471445-z-arhivu-slava-ukraini-vid-klintona-ta-revansistskij-cornij-vivtorok-1995.html
  11. https://cpd.gov.ua/main/vizyt-bajdena-v-kyyiv-shho-pryviz-prezydent-ssha/
02 Березня 2023
Останні події

У Києві експонується виставка «Емоційне вторгнення»

Олеся Житкова взяла участь у 9-тій щорічній конференції "Білорусознавчі студії у 21 сторіччі"

Олеся Житкова взяла участь у заході "Психологічний вплив війни: досвід військовослужбовців США та України"

«Літопис Незламності» провів дискусію «Українка вчора та сьогодні: війна, родина, суспільство» до 140-й річниці українського жіночого руху

Схожі статті: